Глава 7

Остін

Гаразд, з розбігу не виходить, доведеться вальсувати довкола і причаровувати інакше. Оце стійка попалася, подумати їй треба! Тільки ти вирішиш, що знаєш про жінок все — обов'язково попадеться якийсь рідкісний екземпляр, об який ти зітреш усе своє чоловіче его, аби добитися свого. Я справді хочу побудувати з нею стосунки не на три дні, і Аманда дійсно мені подобається. Джош закохався і одружився, Тобіас той взагалі втратив голову через двадцятирічну дівчину, тому мені теж нічого не залишається як зійти з розуму. Не можу сказати, що я закоханий, напевно, все-таки до потрібної кондиції ще не дійшов, але прагну саме в тому напрямку. Може, Аманда відчуває, що почуття ще не набрали достатніх обертів, і тому вона така обережна? У жінок нюх на кохання, деякі за нього душу готові продати, а мені, мабуть, мою душу потріпають, як стару парасольку на вітру. Не хочу нікого іншого, хоча напевно можна було б знайти варіанти полегше, без геморою та шторму, але… але я хочу, щоб саме ці очі кольору тирамісу дивилися на мене з ніжністю та бажанням, щоб саме її губи шепотіли мені, як я їй потрібен і як їй зі мною добре. Скільки разів я чув від дівчат, як їм зі мною класно, тому Аманді теж має сподобатися. Якби її мама не перервала нас своїм дзвінком, можливо, мені б і вмовляти її не довелося.

Цікаво, коли це я востаннє так вбирався до сніданку? Хоч убий не пам'ятаю. Через пацана та майбутню тещу виглядати потрібно просто, пристойно, а для Аманди ще й сексуально. В іншій ситуації, коли жінка залишається у мене на ніч, мені достатньо обернути рушник навколо стегон і все. Але до сусідів у такому вигляді не попрешся. Хоча теща, можливо, оцінила б. Одягаю легкі літні штани, футболку поло та шурую куштувати торт.

— Привіт, — двері відчиняє Аманда, погляд все ще збентежений. Мила, сподіваюся, ти всю ніч думала про мене. Волосся після душу вологе, коротка домашня сукня, босі ноги. Дідько, чому мене все це так збуджує?

— Доброго ранку, красуне, — видихаю з посмішкою. — Нічого, що я з порожніми руками?

— Я, звичайно, страшенно розчарована, що ти без букета моїх улюблених польових квітів і без краватки. ...Остіне, я ж пожартувала, додає, пирснувши зі сміху, дивлячись на моє витягнуте обличчя. — Проходь, мама з Дені вже в нетерпінні стукають десертними ложками. Але я їм сказала, що ти сам поріжеш торт.

— Яка честь!

— Просто це має робити чоловік. Хіба ти не знав, що є така прикмета? Особливо, якщо в будинку є незаміжні жінки. Може, в тебе рука легка і ми з мамою відхопимо собі завидних кавалерів, — вона явно з мене кепкує або відверто знущається.

— Така мила зовні і така підступна всередині, — встигаю прошепотіти, перш ніж увійти на кухню, де привітно вітаюся з Дені та Марго. Мати Аманди урочисто простягає мені ніж.

— Ну, давай, любчику, ти пік — тобі й ділити. А що ти ще вмієш робити? Я тут завдяки безсонню накидала усний список питань, на кшталт анкети для кандидата в залицяльники.

Ох, Остіне, куди ти лізеш?! Це все одно що засунути голову в петлю — дві підступні жінки в одній родині. А якщо ще й Наталі згадати — краще одразу бігти у напрямку мексиканського кордону.

— Марго, давайте я відповім на всі ваші запитання одразу, впевнений, вони відпадуть одним махом. Я вмію заробляти гроші та вирішувати проблеми. Тому я легко зможу забезпечити сім'ю, і мої діти не стоятимуть у черзі за благодійними солодощами.

Господи, я справді це сказав? Мабуть, не дарма я ходив у старшій школі на гурток акторської майстерності. Як я переконливо промовив «мої діти», у Аманди навіть щелепа відвисла. — І мені дуже подобається Менді, я запропонував їй зустрічатися, і вона обіцяла подумати, — розкладаю кожному на блюдце по шматочку торта. Виглядає чудово і запах апетитний.

— А от і не відпали всі питання одним махом, — мама пожвавішала не на жарт. — Тоді чому такий багатий симпатяга все ще самотній? Чому такий суперприз ніхто так і не заарканив? Охочих вочевидь хоч греблю гати!   

— Я чекав на особливу дівчину, яка зможе зачепити мої струни… всі до одної.

— Ось як! Струни! А я думала у чоловіків лише одна чутлива струна…

— Мам, прошу, не продовжуй, — нарешті втрутилася Аманда, рятуючи мене від цього бульдога. — Давайте насолоджуватися нашим тортом.

— Стривай, я хочу зробити це першим, — зупиняю її, беру ложечку, відламую шматочок і підношу до губ Аманди, дивлячись з жадібністю та шаленим бажанням. Хочу бути цим шматочком і опинитись у неї в роті. Розпусні думки з ранку — результат двох тижнів без сексу. Аманда обережно жує, смакує, заплющивши очі.

— Боже, це така смакота, — стогне вона за хвилину. — І нехай на мені не застебнеться спідниця, але я з'їм два шматочки і візьму з собою на роботу! Остіне, мої вітання, ти підкорив мій шлунок.

— Всього лише шлунок? А серце? — хмикаю у відповідь. — Радий, що догодив. Тепер я знаю, кого пригощатиму, бо своїх братів я вже загодував тістечками до гикавки, — у кишені так недоречно пищить телефон. — Перепрошую, до речі, про братів. Мушу бігти, — встигнувши прочитати повідомлення від Тобіаса, підводжуся з-за столу і, на свою радість, бачу смуток в очах Аманди. Сподіваюся, вона засмутилася, що я так швидко йду. Але після слів Тобіаса:

«Я в тебе вдома, де тебе носить і що це за домашнє порно на відео?» — залишитись я не можу.

— Ми сьогодні влаштовуємо молодшому братові парубочу вечірку, тож багато справ. Не проводжай, пий спокійно чай, — посміхаюся Аманді і вилітаю з кухні, потім з будинку та біжу до себе.

— Яке ще, трясця, домашнє порно? — Залітаю у свій підвал. Тобіас має ключі від мого будинку, тому він може з'являтися, коли йому заманеться, що він раніше і робив.

— Привіт, Казанова. Я хотів взяти той запис для парубоцької вечірки, де Джош продув нам у карти, після чого виконував наші бажання. Адже ти записуєш усі наші посиденьки. І ось я вмикаю телевізор і що я бачу, — Тобіас натискає на пульт і на величезному екрані на всю стіну — я цілую оголену Аманду.