Глава 2

Остін

— Остіне, ти занадто напружений, — блаженна усмішка цього закоханого бовдура бісить мене ще більше.

— А тобі нагадати через кого? — тихо гарчу, розтираючи скроні кінчиками пальців. Дурдомний день, а тут ще родичи підливають масла у вогонь. — Через кретина Джоша, який спочатку підбив нас усіх на це безглузде парі, а потім першим його ж і порушив! Тобто через тебе я тепер змушений терміново шукати собі дружину! Підклав свиню і задоволений! А я не хочу заводити сім'ю, я цього не планував!

— Так, я знаю, ти планував прожити все життя холостяком, мацати жінок поки твій жеребчик не видихнеться, а в особливо сумні дні заїдати поганий настрій тістечками власного приготування, продовжуючи завзято вірити, що кохання — це черговий лохотрон.

— Іди до біса, Джоше! Нудить вже від твоєї закоханої пики і того, як ти вимовляєш це слово. Мені без кохання досить комфортно. Чесно, мені хочеться двинути тобі в ніс.

— Ти не можеш, ти мій старший брат. Хочеш, наллю тобі водички? Ось завжди так, коли розмови заходять про справжні почуття — у тебе починається напад паніки, — цей невиправний романтик відкриває пляшечку води без газу і розливає її на дві склянки. — Остіне, насправді парі — це виклик. І я його прийняв. Впевнений, що в тебе теж міцні яйця і ти виконаєш усі умови. Хіба тобі не цікаво, чим це все закінчиться?

— Я не тільки твій старший брат, Джоше, в цьому офісі я ще твій бос, тому йди і працюй, а я сидітиму у своєму шикарному шкіряному кріслі і продовжуватиму жахатися, думаючи, як ти міг одружитися з цим чудовиськом.

— Ти не правий, брате, Наталі чудова, ти навіть не уявляєш наскільки. Попрошу у моїй присутності мою дружину більше не ображати. Остіне, невже в твоєму оточенні немає дівчини чи жінки, з якою тобі добре, з якою хотілося б засинати та прокидатися?

— Джоше, мені тебе силою з кабінету вивести чи ти вирішив мене остаточно доконати? У мене від твоєї «чудової» Наталі замість мурашок – скорпіони по шкірі бігають. Вали звідси, поки вона не приперлася тебе шукати! Я серйозно!

Усміхаючись, штовхає двері і, нарешті, зачиняє їх з того боку. Смішно йому, бачте. Зіпсував братам життя і тепер йому цікаво, як ми викрутимося і чи є у нас з Тобіасом яйця. За п'ять хвилин хапаю піджак і виходжу слідом.

— Марто, я поїхав! — Не дивлячись, кидаю своїй помічниці. — Якщо Марк Юман таки з'явиться – перенеси зустріч на завтра. Час його провчити за запізнення!

Один з плюсів генерального директора — ти можеш звалити, коли захочеш і я цими плюсами від душі користуюся.

За кілька кварталів від дому помічаю знайому постать. Гордо крокує тротуаром, вчепившись у свій портфельчик. Цікаво, у неї сьогодні всі ґудзики на місці? Останні п'ять днів перестала підглядати за мною у вікно. Мабуть, виховала у собі силу волі. Навіть трохи прикро, що сусідка втратила до мене цікавість. І на очі до сьогодні не попадалася, хоча я чесно планував вибачитися.

Є в ній щось таке, чим вона мене зачепила, навіть не можу точно визначити, чим саме. Може, своєю правильністю? Такі дивачки зараз так рідко трапляються, як правило це самотні жінки, які продовжують тягнути на собі принципи давно минулої епохи. А може, Аманда схожа на мою вчительку міс Чаттем, в яку я був страшенно закоханий у четвертому класі? Інтуїція підказує, що, якщо я зараз пригальмую, відчиню вікно і запропоную її підвезти — ця гордячка нізащо не сяде в машину. Тут тактика потрібна. Тому трохи обганяю її, зупиняюся, виходжу з авто і застигаю стовпом посеред тротуару. …О-па, нарешті, ти мене помітила. Не можу стримати посмішки, спостерігаю, як вона різко сповільнилася. Напевно, набирається рішучості пройти повз мене з байдужим виглядом.

— Не змушуйте мене схопити вас за руку, Амандо, — вимовляю, коли відстань між нами зменшилася до трьох метрів. — Між іншим, я хочу вибачитися. Щиро покаятися.

— Починайте, — зупиняється, поправляючи окуляри. Нервує, хоча з усією силою намагається напустити на себе суворий вигляд. Прям неприступна непорочна діва палає праведним гнівом. Дідько, це мене чомусь заводить.

— Це дуже довга промова. Може, сядемо в машину, я вас підвезу і заразом якось порозуміємось? Давайте жити дружно, Амандо, адже ми сусіди. Дайте мені шанс, — тут навіть усміхатися не можна, тому змусив себе начепити на обличчя щире каяття, інакше злякається, ця дамочка панічно боїться усміхнених, вродливих чоловіків, це я вже зрозумів.

— Гаразд, спробую вам повірити, — з відважним виглядом сідає на переднє сидіння, пристібається, натягує спідницю нижче, щоб мені не дай боже не було видно її колінок.

Заводжу двигун та блокую дверні замки.

— А навіщо ви це зробили? — характерне клацання змусило Аманду відразу напружитися. Цікаво, вона мене боїться чи себе?

— Щоб ти не випала... на швидкості сорок кілометрів на годину, — нарешті дозволяю собі посміхнутися. Їду справді повільніше за черепаху, щоб ми встигли поговорити. Бо сказати я хочу багато, а додому рукою подати. А тут ще як на зло згадується фраза Джоша і я проектую на Аманду його питання, уявляю хотілося б мені прокидатися з цією жінкою чи ні, враховуючи те, що її навіть у ліжко затягти неможливо. Оце задачка, як спокусити молоду затиснуту вчительку молодших класів, коли тобі вже тридцять три і твоєї привабливості для неї замало? Мабуть, вона любить розумних. Тобі потрібно блиснути розумом і хорошими манерами, Остіне, інакше це буде повний провал і удар по репутації. Що ж, спробую ще раз. Дубль два.

— Знаєте, Амандо, коли я розгублений, я стаю таким лосем, — мені здається, з цією дівчиною треба бути щирим, трохи відкрити свої слабкості, є шанс, що це швидше викличе до мене симпатію, як до людини.

— Тішить, що ви в цьому зізнаєтеся. Самокритика іноді корисна, — тон все ще колючий, нервує, кусаючи губу.

— Амандо, я можу вас попросити залишити свою нижню губу у спокої? Це мене дико відволікає, рефлекси починають брати гору. Взагалі я б вам не радив, залишаючись наодинці з чоловіком, привертати увагу таким чином, якщо тільки ви не маєте наміру спровокувати його на поцілунок, — мій знущальний багатозначний тон змусив її почервоніти, що вже непогано, губи вона кусати перестала, але витягнулася як струна. Ось тільки двері я заблокував і тобі не втекти, лапочко.