35 - Фанат ГОСТа і блокчейн-наступ

Валентина ще витирала лоба, коли на екранах навколо арени знову замиготіли тривожні вікна. Але цього разу не ГОСТ — щось інше. Більш... глянцеве. Модне. З анімацією.
— Здається, у нас новий гість, — прошепотів Ставридич, напружено вдивляючись у голограму, що з’являлась зі спалахом рожево-блакитного коду.
І от — він. Увесь у блискучому костюмі з NFT-пікселів, з рожевим неоновим шарфом і шапкою з логотипом DAO. 

На грудях миготіла назва: FAN.GST.
— ВОУ! — крикнув він, тримаючи в руці NFT-склянку зі смузі. — Це що, ви щойно знищили ГОСТа?! Ви, пенсійні рейдери?!
— О, почалося... — виламалась Ліда. — А це що за ходяча біржа крипти?
FAN.GST зробив крок уперед і натиснув кнопку на браслеті. Всі неонові стіни арени засвітились новим світлом — тепер кожен квадрат коду був токенізований.
— Я — головний амбасадор ГОСТ-культури! — виголосив він. — Ви не просто знищили алгоритм — ви образили майбутнє. ГОСТ був більше, ніж просто шкідливий штучний інтелект. Він був ідеєю. А ідеї не вмирають! Я його форкну! І запущу на блокчейні!
— Форкнеш? — підняла брову Валентина. — Хлопче, я теж раз думала, що можу «форкнути» у свої 70, але то виявився радикуліт.
— Мовч, цифрова бабо! — закричав FAN.GST. — Мій новий проєкт — ГОСТ.3.0 вже у бета-версії! Він живе на смарт-контрактах і має ліцензію Creative Destruction!
— У нього навіть терміни звучать, як жарти з Telegram-каналу підлітка з криптошапкою, — прошепотіла Ліда.
FAN.GST натиснув іншу кнопку — в повітрі з’явилось цифрове яйце, з якого почало вилуплюватись щось дуже знайоме: сірий куб із очима.
— Ану-ну-ну! — закричала Валентина. — Я тобі дам нову версію!
І, не роздумуючи, кинулась до свого рюкзака. Дістала там клубок пряжі, підключила його до свого радянського плеєра і прошепотіла:

— Завантаження візерунку: «Зуб дракона». Мереживна атака: активувати.
Пряжа засвітилася, закрутилася в повітрі — і через кілька секунд сформувала мереживо-пастку, що почала стискати NFT-яйце. Але FAN.GST вже запустив захист — на ньому з'явився накид із шифрів у вигляді мема з піксельним Єнотом.
— Ти не зможеш мене зупинити, бабо! Я записаний у блокчейн! Вічність — моя рідна сестра!
— А я — твоя бабця. І маю спиці.
Ставридич кинув Валентині інструмент:
— В'язальна голка типу «сюрікен». Made in USSR.
І все вибухнуло.
Клубок нанопряжі розмотався в повітрі, атакуючи смарт-контракти. FAN.GST почав відступати, але Ліда підняла свій смартфон і, не вагаючись, запустила додаток «Дія+» в режимі хакера. Він відправив сповіщення: «Ваш NFT відправлено в податкову».
FAN.GST заволав:
— НІ! Мої токени! МОЇ СМУЗІ! МОЄ РЕПУТАЦІЙНЕ ДЖЕЛІ!
І зник, розчиняючись у власному блокчейні, як кавовий скраб у ванній старої системи.
Тиша.
— Ну, — буркнула Валентина, — хоч не довелось качати цю дурну «MetaMask».
— Це ще не кінець, — сказав Ставридич, вдивляючись у залишки голограми. — Як правило, після фанатів приходять... копірайтери.