ДУХОВНІ ЦІННОСТІ АЮРВЕДИ

ДУХОВНІ ЦІННОСТІ АЮРВЕДИ

Бажання людини не повинні бути спрямовані на задоволення почуттів.
Слід бажати тільки здорового життя, тобто самозбереження, бо призначення людини - ставити питання про Абсолютну Істину. 
Ніщо інше не повинно бути метою її діяльності.

Можемо згадати одну притчу про цінності в житті людини. Вона розповідає про юнака, котрий щодня розмірковував про те, що робити в житті, з чого почати жити. Ця думка дуже хвилювала його. Й одного разу, прогулюючись берегом моря, він побачив старого, котрий запитав його: «Юначе, що вас турбує?» Юнак відповів: «У житті є багато речей, які важливі, та я не знаю, що важливіше». Старий відповів, що цей клопіт подолати дуже просто. Він узяв з землі глечик й почав складати в нього камені величиною з кулак. Він поклав туди п’ять каменів і спитав юнака, чи повний глечик. Той відповів: «Так, повний». Тоді старий додав у глечик менших камінців, які заповнили пустоти, й знов запитав юнака те ж саме. 
Юнак відповів, що тепер напевне повний.
179
Тоді поважний чоловік взяв жменю піску й наповнив глечик по вінця. Подібне ми робимо і в житті. Великі камені – це по-справжньому важливе для нас: ідеал, сім’я, мрії, прагнення, друзі. Можна додати ще кілька важливих речей: наука, наприклад. Маленькі камені – це теж важливі речі, але не настількі важливі. Наприклад, дім, квартира, машина, одяг. А пісок – це те, без чого можна обійтися, та воно присутнє в житті, це дрібниці. Якщо з глечика викинути й пісок, й маленьке каміння, він залишиться повним. Іншими словами, коли йдеться про життя, можемо сказати, що воно наповнене, якщо в ньому є те, що має вагу, значимість. Головний клопіт людей у тому, що свій глечик життя вони заповнюють піском і камінцями, нехтуючи насправді цінним…
Основна проблема тут полягає в тому, аби набути «стрижень людяності»; потім, звичайно, його можна втратити, якщо падати й не мати сил піднятися (та я би сказав, якщо падати морально). Передо всім стрижень втрачається, якщо людина зраджує саму себе.
Стрижень — це хребет людської душі, те, що дозволяє нам бути вертикальними; це вісь, яка центрує, збирає воєдино все наше єство, все наше життя; це те, що надає душі форми. Якщо нема стрижня, душа не має форми, а не маючи форми, вона розсипається, пристосовучись до світу.
Мати стрижень означає мати й нести всередині себе вогняний принцип. Можна згадати, що вогню притаманні дві якості – він вертикальний і завжди дає світло та тепло, тому стрижень – це завжди вогняне начало в людині, де світло означає ясність, здатність орієнтуватися в просторі смислів-цінностей, здатність розрізняти, а отже, й здатність правильно вибирати, а тепло – це людське тепло. Вогняне начало всередині себе передбачає ці два складники – світло й тепло. Тому стрижень збирає, центрує й спрямовує наше життя, не дозволяє йому вийти за межі русла, яким душа рухається на зустріч з самою собою, з Богом, з вічністю. Якщо немає цього спрямувального начала, я би навіть сказав – смислу, то сьогодні ми прагнемо одного, завтра – іншого, ми залежні від моди, течій, віянь тощо.
180