Чужі борги

- Алло, якщо ви не віддасте борг, вас чекають великі проблеми.

- Та скільки можна мені телефонувати, це ж навіть не мій борг. Я вам тисячу разів пояснювала: я була в метро, мені зателефонувала сусідка. Вона навіть не близька моя подруга, щось говорила, я чула через слово. Відповіла «Так», а потім виявилось що я погодилась бути поручителем. І тепер вона виїхала, я не знаю де вона живе, а кошмарите ви мене.

- Ми серйозна колекторська компанія, ми знаємо де вона, та грошей в неї немає, а повертати комусь треба. Тож ми останній раз вас просимо віддайте борг, інакше вас чекатимуть неприємності. Ми все про вас знаємо.

Аня вимкнула телефон, ці балачки набридли та дратували. Що вони зроблять?

Якби вона тоді знала, на що здатні ці люди, і що це стане початком боротьби, боротьби, що стала ім’ям  #avitarart.

*****

На стіл лягла папка з папером.

- Це новий борг, потрібно повернути на цьому тижні.

В окремому кабінеті, великої офісної будівлі, за столом один на проти одного сиділи два чоловіки в однакових сірих костюмах, в білих сорочках, та однаково синіх краватках.   

- На кого краще давити?

- На поручителя, там дівка, живе з бабусею, батьків здається не має. Працює в квітковому магазині, - банкір передав папку чоловіку що сидів навпроти - доречі магазин належить їй, так що гроші є. Загалом перевірте все, і нехай повертає борг.

- А що на неї є? – уточнив співрозмовник, колектор.

- Та в папці: номер телефону, банківський рахунок, по ньому навіть можливо відстежити де і що купує. – банкір посміхнувся – Інформації більше ніж достатньо, не мені вам розповідати, як телефон прослухати, на наступному тижні чекаю від вас результатів, ваша частка, як завжди. І ще, хочу фото, ну ви розумієте, я так би мовити колекціоную.

- В кожного свої колекції, до понеділка.

Колектор вийшов з кабінету, він попрямував на вихід з банку. Під спорудою на нього чекала машина.

Вадим, так його звали, сів на переднє сидіння, що біля водія.

- Ну що там? - Спитала білявка з блакитними очима, що була за кермом. Ні, вона не справляла враження фатальної красуні з глянцевого журналу, це скоріше була, як то кажуть дівчина з «сусіднього під’їзду». Таких багато і такій легко загубитись в натовпі. Бо саме такими мали бути працівники колекторської фірми.

- Знаєш навіть якось і нудно. Все як завжди, боржник боргу не віддає, грошей не має, каже «Хоч вбивайте, де я їх візьму?». А от у поручителя квітковий ларьок, так що треба на неї тиснути.  Відпрацьовувати будемо по старій схемі. Думаю за тиждень все спродає, борг віддасть, ще й нам на шпалери в кухню вистачить.

Вадим поглянув на свою подругу і посміхнувся.

- Давай як завжди, я в соціальних ти на телефоні?

Вона кожного разу брала соціальні мережі, Вадим не заперечував, звичайно куди цікавіше підслуховувати чужі телефонні розмови, аніж сидіти, та рахувати лайкі.

- Домовились. Тільки закинь мене до перукарні.

Машина зрушила з місця, а Вадим ознайомлювався з вмістом пакету. Він дивився на фото, звичайна дівчина, довге каштанове волосся, років 27, нічим не примітна. Все має бути просто.

Машина зупинилась біля перукарні, Вадим віддав пакунок документів і вийшов з машини:

- Я швидко підстрижусь і прийду до офісу, так що можеш мене не чикати.  Почитай, що там цікавого у неї на сторінках, розповіси, як прийду - сказав він вже у вікно автомобіля.

- Захотілось пройтись з новою зачіскою та подихати свіжим повітрям? – відповіла блондинка -  ну давай.

Вона втопила педаль газу, і машина сховалась за кутом будинку на перехресті.

Звичайно йому було не приємно, те що вони роблять, та гроші не пахнуть, а з цим коронавірусом, взагалі одні витрати і так мало прибутків.

«В зв’язку з короно вірусом перукарня не працює»,

«Що зовсім не працює??? І навіть як-то кажуть підпільно? Чудово, от і підстригся» - промайнуло у нього в голові. Вадим сів на лавочку, включив телефон і прокрутив стрічку новин, заголовки майоріли:

«Банк не видає доларову готівку з поточного рахунку або депозиту».

«Нацбанк не вводив жодних валютних обмежень».

«Нестача готівки відбулась через логістичний збій доставки валюти в Україну».

«Кредитні канікули».

«Пільговий режим – це не прощення боргів».

«Банки продовжують нараховувати відсотки за користування кредитами».

Карантин буде важким і не зрозуміло коли він скінчиться. Ми всі думали тиждень-два, але місяць, потрібно швиденько довести діло до кінці, а то так не буде, що їсти завтра.

Він зателефонував, за номером, і несподівано для себе почув приємний голос дівчини:

- Так, я вас слухаю.

- Вас турбує Аvi-банк, ви в нас значитесь, як поручитель, Іванової Марини Валентинівни, вона не може сплатити борг, то ж відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Дуже неприємно про це вам говорити, але це сума з усіма борговими зобов’язаннями складає 10 тисяч доларів. У вас термін погашення до кінці тижня, інакше борг тільки буде зростати.