Розділ 8

Аяда

Вихідні промайнули швидко. Вчора Айрелла вирушила знайомити свого Рейгара з батьками, а я провела час з Астаром, який наприкінці вечора несподівано запропонував сходити якось на побачення. Я трохи повагалася та й погодилася. 

Звісно я розуміла, що у цих стосунків немає майбутнього, він колись знайде свою емессу [11], я — свого шинталь. Але зараз нам ніхто не забороняв проводити час разом. Чесно кажучи, я трохи заздрила Айреллі, яка кожну вільну хвилину проводила з Рейгаром, а я тільки навчалася та тренувалася. Мені хотілося трохи легкості, а з Астаром було саме так.

Крутилася перед дзеркалом, наносила макіяж, підвела губи блиском, що зробив їх пухкішими й вийшла з кімнати, підхопивши під руку Айреллу.

Жартуючи й підколюючи одна одну, ми дійшли до їдальні. Навкруги метушилися адепти, снували між столами, перегукуючись і сміючись, дзенькотів посуд, а над усім цим витали насичені аромати свіжоспеченого хліба, мʼяса, прянощів і гарячого травʼяного чаю. Запахи змішувалися, дражнили голодний шлунок, змушуючи інстинктивно ковтати слину. Тільки-но розмістилися за столом, як до нас знову наблизилися вже знайомі нам демони.

— Привіт красуні, не проти, якщо ми доєднаємося до вас? — запитав Дрейк і радісно вишкірився.

Айрі насупилася й вже відкрила рота, щоб відмовитися, але я випередила її й весело промовила:

— Звісно. Астаре, сідай поруч.

Хлопець усміхнувся й усівся поруч. Притиснувся ближче, ніж слід було. Наші стегна торкалися одне одного. Не скажу, що мені було аж зовсім комфортно, але й сильного дискомфорту я не відчувала.

— Привіт мала, — усміхнувся Астар й підморгнув мені.

— Привіт громило, — підштрикнула я його у відповідь.

Він окинув поглядом мою тацю, на яку я нагребла купу їжі й гмикнув.

— Щось не так? — скинула брову.

— Все так, — стенув плечима демон. — Просто цікаво, ти це на двох брала чи готуєшся до зимової сплячки?

— Вовки в сплячку не впадають, — обурено пирхнула я.

Астар нахилився ближче, майже торкаючись мого вуха своїм і прошепотів:

— Як скажеш, маленька.

І в ту ж мить швидко стягнув з моєї тарілки шматок м'яса.

— Гей! — скрикнула я, ледь стримуючи сміх. — Ну ти й нахаба!

Астар, сміючись, жував шматок з таким самовдоволеним виглядом, що я вирішила не залишати йому перемогу. Поглянувши на його тарілку, я потягнулася виделкою й поцупила шматочок рибки. Не відриваючи погляду, я вклала його собі в рот і повільно пережувала.

Астар дивився на мене задоволено й трохи здивовано, а потім похитав головою й розсміявся.

— Ну ти й відчайдушна, мала, — усміхався демон.

Я знизала плечима й з усмішкою відповіла:

— Це компенсація моральної шкоди.

— О-о, — простягнув Астар, весело підморгнувши. — Тоді ти повинна сходити зі мною на побачення вже сьогодні.

Він ще сипав якимись жартами, змушував мене сміятися й цупив мою їжу. Я відчувала легкість у спілкуванні з Астаром, а Айрелла трохи здивовано поглядала на нас із демоном. Ми вже майже закінчили сніданок, коли повітря поважчало. Я відчула жар, а потім повз мене пронісся хтось, здіймаючи волосся в повітря. Підняла очі й побачила напружену постать, що швидко віддалялася. Він шарпнув двері їдальні й грюкнув ними, ніби був розлюченим. Цікаво, хто міг розлютити ректора вже за сніданком?

— Ходімо, бо ми запізнимося на заняття, — промовила Айрі, і її голос вирвав мене з думок про ректора. Я підвелася й забрала свій наплічник.

Ми попрямували на полігон, Астар й Дрейк йшли поруч з нами. Айрі кидала на мене зацікавлені погляди. Весь її вигляд так і кричав, що їй кортіло приперти мене до стінки й розпитати, що зі мною коїться. Варто зауважити, що вона так і зробила, коли ми зосталися в роздягальні на одинці.

— Гей, подруго, що це було? Ти чого з демоном фліртуєш? — засипала питаннями Айрі.

— А що? — знизала плечима й розповіла ті аргументи, про які думала сьогодні вранці. — Він симпатичний, дітей в нас не вийде, але ж ніхто не забороняє нам проводити гарно час, поки він не знайде свою обрану.

— Або ти не зустрінеш свого шинталь, — промовила Айрі.

— Ти ж знаєш… — затнулася я й поспішила перевести тему. Менше за все мені зараз хотілося переживати з цього приводу. — Все, закрили тему, ходімо на заняття, до твого коханого.

Айрі хитнула головою, але розпитування припинила, й ми вийшли на полігон. Сьогодні було заняття з бойової магії й ми мали працювати в парах. Не встигла я відкрити рота, щоб займатися з Айреллою, як до неї підлетіла Ліора й весело прощебетала, що буде парою Айрі. Я фиркнула й зиркнула на подругу. Вона була напруженою, адже ні для кого не було секретом, що Ліора заздрила Айреллі. Ця дракониця, якогось біса, вирішила, що Рейгар має бути з нею і не давала Айрі спокою.

Я трохи переживала за подругу й весь час кидала погляди на їхню пару. До мене підійшов Астар і запропонував потренуватися разом. Спочатку все було нормально, ми тренувалися, я пробувала загасити вогняний щит Астара, потім ми помінялися ролями.