Аудит пристрасті

16. Сицилійська втеча, бабусин сарказм та таємний дзвінок до Сеула

Замість того, щоб летіти за прямим маршрутом додому, Катерина Яворська зробила несподіваний хід. Під час пересадки в аеропорту Варшави — місті, яке колись розбило їй серце, — вона раптом зупинилася перед табло вильотів. Погляд карих очей зачепився за рейс до Італії. Піддавшись раптовому імпульсу, вона здала свій квиток до Львова, купила новий і за кілька годин уже приземлилася на сонячному, палкому острові Сицилія. Катруся вирішила, що їй потрібен тайм-аут від усього світу, а особливо від Хан Джі Вона, від його аромату, його сандалового аромату і ямочок на щоках.

Проте Сицилія зустріла львівську інтелігентку в її ж фірмовому стилі «катастрофи». У перший же день, коли Катерина спокійно прогулювалася колоритними вузькими вуличками Палермо, повз неї на шаленій швидкості пролетів місцевий підліток на мопеді і одним ривком вирвав із її рук сумочку з готівкою та документами.

Будь-яка інша вагітна жінка впала б в істерику, але Катерина Яворська лише голосно, іронічно розсміялася на весь італійський провулок. Вона притиснула долоню до свого непомітного поки що живота і вигукнула українською:
— Ну яка ж ти наївна дурепа, Катю! Тхеквондо вона займається, корейських плейбоїв через стегно кидає, а звичайний сицилійський малий обвів її навколо пальця за секунду! Ну точно, вагітність забирає останні аудиторські мізки!

Вона не стала панікувати. Завдяки залишку грошей на картці в телефоні, Катерина заблокувала рахунки, звернулася до консульства і... все одно залишилася на Сицилії на цілих два місяці. Вона знімала маленький затишний будиночок біля моря, їла апельсини, багато спала і дозволяла морському бризу заліковувати її душевні рани. Та й відпустки у неї не було ніколи. 

Майже кожного дня вона гуляла містом. Тихі вулички, затишні кафешки. Морозиво було особливо смачним. Кисле і фруктове. І насолоджуючись такою позаплановою відпусткою, Катерина Яворська забувала про тривоги, нервозність, і зовсім не помічала, що через дорогу за нею спостерігає чоловік у білому ляному костюмі, білому капелюсі і в чорних окулярах. Він дивився на неї і синхронно  посміхався, коли вона посміхалася. Більше її ніхто не грабував і не дурив на ринках. Удача? Ні, цей чоловік постійно слідкував, щоб з Катериною нічого не трапилося. В її номер готелю постійно приносили свіжі квіти як презент від готелю, але то були замовлені ним квіти, щоб її радували кожного дня. 

 

Лише через вісім тижнів, коли Сеул здався їй далеким і нереальним сном, Катерина нарешті повернулася до Львова. Вона приїхала у старовинний родинний маєток до своєї любої бабусі — Ольги Яворської, яка була уособленням галицького аристократизму, мала тонке почуття гумору та бездоганні манери.

Увечері, сидячи біля каміна з чашкою липового чаю, Катруся вперше за весь час повністю відкрила душу найріднішій людині. Вона плакала, виливала весь свій біль, розповідала про ляпаси, окріп, нічний архів і той самий страшний ультиматум у машині. Але найбільш гірко вона плакала, коли розповідала, що її відпустка до Сицилії не допомогла забути його. Туга на душі лише робила спогади про нього яскравішими. І вона зрозуміла, що любить цього сейльського загульного індика. Бабуся Ольга мовчки слухала, погладжуючи внучку по голові, і її розуміння разом з мовчанням було кращим за будь-які ліки.

— То як, кажеш, прізвище цього твого запеклого юриста? — спокійно перепитала бабуся Ольга, поправляючи свої витончені окуляри.

— Хан, бабусю. Його звати Хан Джі Вон, — схлипнула Катерина.

Бабуся раптом загадково, ледь помітно посміхнулася, і в її мудрих очах спалахнув хитрий вогник.
— Хан, кажеш... Цікаво, дуже цікаво виходить, — пробурмотіла вона собі під ніс, але розвивати тему не стала.

У подібний момент через місяць двері маєтку з гуркотом відчинилися, і в залу влетіли батьки Катерини. Вони приїхали без попередження і з першого ж погляду помітили її вже досить округлений, акуратний животик під вільною сукнею — термін наближався до чотирьох місяців. А з її худобою животик гарно окреслювався навіть на такому невеликому терміні. Батьки миттєво увімкнули режим суворих моралістів, почавши голосно дорікати Катерині вагітністю поза шлюбом та «ганьбою на весь Львів», наче на дворі було не двадцять перше століття, а глухе середньовіччя.

Проте бабуся Ольга не дала скривдити свою улюблену внучку. Вона повільно підвелася з крісла, і від її величного погляду батьки Катерини миттєво замовкли.

— Ану закрийте свої роти! — холодно і владно промовила бабуся Ольга. — Забули, як самі тридцять років тому бігли до рагсу, бо ти, дорогая невісточко, вже була на шостому місяці вагітна цією самою Катрусею? Якщо ви зараз же не замовкнете і не вибачитеся перед моєю внучкою, я вижену вас із цього маєтку і більше ніколи не пущу на поріг! І про мій спадок — цей старовинний будинок та колекцію стародавніх картин — можете забути назавжди!

Батьки Катерини миттєво враз зблідли. Жадібність перемогла мораль. Вони ображено махнули рукою на Катерину, розвернулися і, йдучи до дверей, роздратовано кинули, щоб вона більше не згадувала при нагоді про їхню кровну спорідненість.

 

Коли вони залишилися удвох, Катерина знову тихо розплакалася від стресу, сіла на диван і почала ніжно погладжувати свій кругленький животик, розмовляючи з малюком:
— Нічого, мій маленький... Ми з тобою впораємося самі. Твій тато, звісно, той ще корейський павич і крутихвіст, але ми сильні, ми зі Львова... Нам ніяка дурна рідня не страшна...

Бабуся Ольга стояла збоку, милуючись цією картиною, і з її вуст не сходила добра, легка посмішка. Вона тихо похитала головою і по-доброму пожартувала:
— Ой, Катрусю, ти вже зараз розмовляєш з дитиною більше, ніж твій корейський адвокат зачитує законів у своїх судах. Дивись, бо малюк першим словом колись видасть тобі якийсь юридичний термін або рецепт кімчі!

Катерина вперше за останні дні щиро, голосно розсміялася, і бабуся зрозуміла, що криза минула.

За кілька днів, переконавшись, що Катруся повністю заспокоїлася, перестала плакати і солодко спить у своїй кімнаті, бабуся Ольга повільно підійшла до старовинного телефонного апарату. Вона витягнула зі своєї записної книжки старий, затертий міжнародний номер і впевнено набрала комбінацію цифр, що вела прямо в елітний район Сеула.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше