4. Битва за архіви

Катерина зайшла до кабінету і впевнено сіла за стіл для нарад. Перед нею тут же з’явилися три величезні коробки з юридичними договорами за останні два роки. Джі Вон сів навпроти, схрестивши руки на грудях, і приготувався спостерігати за своєю «полтавською катастрофою».

Катруся відкрила першу папку, заправила червоне пасмо волосся за вухо і... знову забула, що цей кореєць може її розуміти. Дивлячись на складні англійські формулювання та юридичні терміни, вона тихо, але дуже виразно пробурмотіла під ніс українською:

— Ну і ну... Накрутили тут схем, чорт ногу зламає. А цей павич сидить, дивиться на мене, як кіт на сметану. Думає, приїхала дурненька зі Львова, нічого не знайде. А штани-то нові вдягнув... Ці навіть краще сидять, підкреслюють, що в нього там... Ой, Катю, про що ти думаєш, дивись у звіт! Але парфуми в цього айдола дорогі, треба визнати. Пахне якимось сандалом і шаленими грошима. Шкода, що характер як у базарного пройдисвіта.

Джі Вон, який у цей момент удавав, що дуже уважно вивчає щось у своєму телефоні, ледь не впустив гаджет з рук. Очі підвелися самі собою.

«Підкреслюють, що в мене ТАМ?! — його внутрішній голос просто заволав від шоку та дикого задоволення. — І їй подобаються мої парфуми?! Ого, крижана королева починає танути швидше, ніж я думав!»

Він кашлянув, намагаючись зберегти свій фірмовий покерфейс, і солідно перевів тему на англійську:
— Пані Яворська, ви щось сказали про контракти? Чи ви знову... молитесь?

Катерина миттєво підняла свій суворий погляд:
— Я сказала, пане Хан, що ваші договори з підрядниками за даний період мають дуже сумнівні юридичні формулювання. Особливо пункт 4.2. Мені потрібні оригінали додаткових угод. І чим швидше, тим краще.

Джі Вон нахилився вперед, спершись ліктями на стіл, і зменшив дистанцію між їхніми обличчями до мінімуму. Його очі хижо зблиснули:
— Ну якщо вас не турбує, що оригінали на корейській мові... То... Гаразд, я допоможу з перекладом... Оригінали цих угод знаходяться в нашому закритому нічному архіві на цокольному поверсі. Туди потрібен спеціальний допуск. Я можу провести вас туди особисто... наприклад, післязавтра ввечері, коли весь офіс уже піде додому. Що скажете, пані аудитор? Попрацюємо понаднормово?

Катерина відчула, як від його близькості та цього низького голосу по спині пробігли зовсім не робочі мурахи. Страх зради з Варшави знову миттєво виставив захисні стіни, але галицька гордість не дозволила їй відступити.

— Домовилися, пане Хан, — холодно відповіла вона, дивлячись йому прямо в очі. — О 20:00 чекаю вас біля архіву. І дивіться, щоб ваші нові штани знову не постраждали.

Рівно о 10:17 двері кабінету без звуку відчинилися. Зайшов секретар Чо з тацею, на якій стояли дві склянки з кавою та льодом.
— Кава з льодом подана точно за регламентом. Наступний пункт розкладу Голови Хана — нарада з акціонерами о 10:30. У вас залишилося 13 хвилин, — мовив секретар-робот і так само беззвучно зник.

Пастка для нічного архіву була розставлена. Вони обоє чекали на вечірну зустріч, кожен маючи свій таємний план. Адже Катерина розуміла, що цей зовсім не дурний директор точно зось приховує. І це вона знайде в оригіналах договорів. Інтуїція її рідко підводила в робочих питаннях. А от Джі Вон вибудовував план на пізній вечір з такою гарною пані, думаючи, що фортеця паде, капітулює перед його напором та шармом близького контакту. Шкода, що він не знав про минуле пані аудиторки. Бо тоді він краще подумав, перш ніж будувати такі сміливі плани. Ой краще б подумав він ще...