Глава Третя ( продовження 8)

Давним-давно сестри по ремеслу передбачили їй, що свого обранця вона впізнає за неповторним запахом. І коли вона його знайде, то померкнуть усі інші чоловіки перед ним, якими б великими вони не були. З того часу вона берегла себе для цього неймовірного обранця. Але роки йшли за роками. Скільки достойних мужів віддавали їй своє серце. О Всевишній Ільніре, деякі з них справді були достойні й викликали трепет і пристрасть! Але вона всіх відкинула заради цього примарного незнайомця. І ось їй уже трохи більше трьох десятків років, а обранець усе ніяк не з'являвся. Зовсім небагато, й вона стане старою дівою! А раптом цей неймовірний аромат нелюдської могутності й сили сотні, ні, тисячі могутніх воїнів, що злилися воєдино, насправді належить не людині? Але з іншого боку, цей аромат таїв у собі незбагненну чистоту, доброту й пристрасть! Селестія була впевнена, що це аромат передбаченого їй судженого. Але коли вона вискочила тоді з шатра, навколо був тільки цей неймовірний, п’янкий аромат, що виходив, здавалося, звідусіль. Невже це справді тоді повз караван пролетів джин? Невже її суджений — це джин? Але джини ж тільки в казках бувають! Невже вона так і не виплесне всю свою пристрасть і любов, що накопичилися в ній за всі ці роки? Як же це все прикро.

Селестія володіла рідкісним даром — вона могла на невеликій відстані від людини відчути особливий її аромат і за ним розповісти про переживання, приховані мотиви людини й навіть про її хвороби. Вона могла сказати, коли людина бреше, а коли говорить правду, а коли просто щось приховує. Її прозвали Провидицею Дихання, й вона перебувала в Ковені Сестер Провидиць. Там вона займала досить почесне місце. Настільки почесне, що їй було дозволено подорожувати світом і самій вибирати, кому надавати допомогу, а кому ні. Головне, щоб вона всюди несла слово про Ковен Провидиць. Вона старанно виконувала свої обов’язки до того фатального дня на привалі каравану. З того часу вже два тижні поспіль вона нічого не хоче робити, усім відмовляє у своїх послугах, майже не їсть і не спить і тільки думає про той неймовірний, майже божественний аромат...