Атмосфери

29

герой розгублений. він не знає, хто він і що йому робити далі. свідомість розстріляна
на перехресті подій, а він самотній. літієві скелі та литі плити. такий пейзаж.
і так говорилося на перших щаблях пнів. і коренів Ермітажу.
герой розгублений. він загубився у часі, а також втратив сенс намагатися бути.
йому вити б навіть на Сонце, але він у порожнечі, що нікелює неконтрольований заряд.
розряд! блискавки поміж дерев. ось усе, що він чув.
герой загублений. він не хоче повертатися під ці парасольки. і нехай статуї бронзові
такими живими поглядами благають. він не хоче. або не може. бути.
браслет на руці спритно обхопив зап'ястя і забороняє коми, а він тільки за. сьогодні
герой не я, а проти. у вікнах навпроти, яких немає.
герой розстріляний. невідомим розладом прибитий до стільця в підвалі, куди навіть
солов'їні пісні не долітають, а він як жайворонок. птах і самотній. більше не. буде
балади. і "Іліади" теж не буде.
герой.

Emisveppy

Подобається

#1333 в Сучасна проза

У тексті є: філософія, всесвіт, божевілля

Відредаговано: 14.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись