Глава 13: Покажемо хто тут із нас мисливець!!!

        Вже сутеніло коли Артур дістався до бази "Бункер Граніт". Хоч і виснажений фізично та психологічно , він не міг зараз собі дозволити сон.

– Фея, аналіз нападників готовий?

– Так, Господарю, звіт готовий, озвучити, чи вивести на планшет?

– Давай на планшет.

        "От утік від одних, натрапив на інших, — подумав Мандрівник. — Добре, що вже навчився приховувати сліди від тварин; вдалося сховатися і від цих."

        Для початку Артур вирішив подивитися на зображення отримане з фотопастки біля водопою. Не очікував він що встановлення її там так швидко окупиться. Виявилося ці істоти не просто за ним спустилися по ущелині, а ще й розмовляли там, тож навіть є запис їх розмови, але вони тихо розмовляли, тому що фотопастка була за 10 метрів від них, тож маємо лиш факт що вони розмовляли, виокремити слова поки неможливо.

        Те, що Істоти зупинилися біля струмка, а потім розділилися, показує їх високі навички. Вони точно вміють читати слід, і розуміють як потрібно шукати.

        Артур настільки зосередився на діях істот, а не на них самих, що лише через кілька переглядів відеоматеріалів його осінило:

– Феє! – різко вигукнув Науковець – Та це ж чорні пантери,.. двоногі,.. двометрові,... проте пухнасті, милі котики. Я от думаю на що мені їх звуки схожі. Це ж нявкання. Тут є Нявчики... хочу, хочу, хочу... – проскандував він.

        Трохи охолонувши Артур продовжив:

– Феє, дай мені всю інформацію по фізіології цих істот, і порівняй їх з видами на Землі, на що це схоже.

– Очікуйте, аналіз займе кілька хвилин.

        Поки тривав аналіз Артур роздумував: "Як я поспішив! Світ динозаврів... динозаври... ага звісно, тепер очікуй котів верхи на трицератопсах, чи птеродактилях. Поспішив я, поспішив, варто було більше 6 разів запускати дрони... То можливо помітив би теплокровних тут та й листяні дерева, а не лиш динозаврів, хвойні і папороть... Твої дитячі мрії тебе погублять Артурчику."

– Аналіз завершено. Вони справді ззовні схожі на рід Котові, але їх хвіст функціональний, ось на відео з дрона видно, як вони виходячи з лісу, використовували хвіст як третю руку, подібно до макаки. Також пальці на верхніх кінцівках подовжені, що дозволяє їм краще чіплятися. Скелю, яку Господар подолав за 17 хв 13 с, вони подолали в середньому за 3 хв 16 с. Через штани їхню стать не вдалося визначити. Щодо мови, часом вона справді схожа на нявкання, але це не нявкіт. Схоже, що їхні голосові зв'язки такі ж, як у Котячих із Землі. Також теплова камера показала наявність металевої зброї в них на поясі, подібної до Г-подібного бумеранга. В решті вони схожі на Пантероподібних з Землі, вертикальні зіниці, гнучкий хребет, густа коротка шерсть...

 – Тож я недаремно вночі не лазив у місцевому лісі. Якщо це справді котики, Ліс, гори, ніч – це їх територія. Вони мають явні переваги надімною в таких умовах.

        Артур продовжив аналіз їх поведінки. Помітивши що вони підійшли до його бази і відступили, припустив що ультразвук їх відлякав. Але це розумний вид, вони точно захочуть дослідити цю аномалію, дослідження невідомого це бажання всіх розумних істот. Потрібно щось вигадувати. Варто якось їх віднадити від бази. Жаль батарея дрона сіла, і він не зміг прослідувати за ними, щоб побачити звідки ці коти прийшли.

        Наступного ранку Артур спросоння випалив.
– Перевтома, це зло. Назвати машини для вбивств нявчиками… я ж не помиляюся Феє? Ці котики ще ті машини для вбивств?
– з людської точки зору, так вони подібні на ідеальних хижаків, в літературі часту зустрічається такий опис як “машина для вбивств". Але вони таки біологічний вид і Вас господарю не вбили. – відповіла Фея. – також на Ваш емоційний стан вплинула не лише перевтома, а і відчуженість від дому. Мабуть ці істоти нагадали Вам про тепло і затишок дому.
 – Хм… я ж Феї не встановлював модуль психоаналізу, – на мить задумався Робенко – лише поведінковий аналіз тварин.

        Наступні 3 дні Артур за допомогою дрона активно шукав теплокровних, але в межах 30 км, не було жодного сліду. Тож потрібно розширювати радіус пошуку. Для цього варто застосовувати обидва дрони, один як ретранслятор, інший для розвідки.

        Звісно Артур став убезпечувати свою базу, підготовлювати пастки, також готувати зброю, типу багатозарядного швидкострільного арбалету, чи списів...

        Також одного середнього дрона за допомогою 3D-принтера він переробив на Бабку, яку бачив напередодні. Здалеку його не відрізнити, і це зменшить відчуття штучності, що полегшить спостереження.

         На четвертий ранок Фея повідомила, що появилися теплокровні істоти в лісі. Подивившись на їх траєкторію руху, Артур зрозумів, що вони йдуть чітко до його бази, і їх цього разу 21. Тобто втричі більше. Тож ймовірно це 3 групи.

        Артур задумався, Почати війну? А сенс, їх було 7, зараз вже 21, а стільки прийде наступного разу? Заховатися за мурами? Вони повернулися лише за 3 дні з підкріпленням, тож у мене шансів перечекати немає. Здатися в полон? Ем, чомусь згадалися фільми про інопланетян, не хочу щоб мене вивчали. То що ж робити? Для початку варто збити їх від цілі. Від своєї бази. А це можливо лиш одним способом, лишити заплутаний слід, нехай шукають.

        Для початку вирішив відтягнути їх далі на захід, де вони його минулого разу і бачили. Для заплутування слідів спланував скиди м'яса з дронів. Це має приманити хижаків і падальників. Звісно Артур був впевнений що Котячі з легкістю переможуть місцевих хижаків, тим паче такою кількістю. Бо тут великих не водилося. Вони були Північніше. Але коли когось переслідуєш вступати в бій нерозумно. Також тварини трохи затопчуть його сліди, що ще ускладнить його переслідування.  "Ех ця надія на розумних ворогів, але варто спробувати" Пронеслося в думках у Артура.

        Але найскладніше питання, як їх перехопити? Бо якщо вони побачать сліди, то точно не всі змінять напрям руху. А поки він роздумує, вони впевнено наближаються. Тож потрібно рухатися не назустріч їм а трохи східніше, а потім знищивши сліди рухатися перпендикулярно їх траєкторії руху.