Глава 9: Аналіз дій Дреко від Феї

        Протягом наступних двох днів Артур переносив базу.

        На другий день він також вирішив переносити сервер Феї. Оскільки більшість речей уже було перевезено, він забрав і другого робота-маніпулятора на нову базу. Також він прибрав залишки зруйнованого акумулюючого масиву біля Хроноса, і там лишився лиш реактор, який вчений вирішив по максимуму приховати. І залишив дві фотопастки, спрямовані на сховок, щоб знати, коли його виявлять і хто це буде. А вже на третій повністю забрати охоронні системи, які ще лишалися.

        Починаючи з полудня третього дня почав накрапати дощ, і небо почало затягувати темними грозовими хмарами. Остільки охоронні системи займали небагато місця, Артур до того часу їх вже завантажив на електровізки, і поспішив до нової бази.

        З наближенням до уступу, дощ посилювався. Тож коли добралися до спуску, вже лило як з відра. Артур зрадів, бо це змиє сліди його пересування. Кращого способу приховати свої сліди не вигадати. Проте візки спускати було небезпечно. Доведеться їх залишити ночувати тут. І самому добиратися до печери щоб заночувати. А оскільки він вчора перевіз головний сервер Феї, то й Вона вже мала до цього часу обладнати печеру для проживання.

        На підході до печери Артур зрадів, що почав з облаштування рівчака. Вода таки стала виходити з берегів, але вал з боку печери врятував, і вода не затопила берег та вхід до печери. Але водовідвід на іншому березі струмка потрібно переробити, бо там таки його переповнило. Гроза була знатна. Але це все потім, а зараз пора вечеряти і спати.

        На ранок вже небо прояснилося, і можна було завершувати переїзд. Проте Артур вирішив що нехай сонце все просушить сонце, щоб не бути знову мокрим.

        Поснідавши, зробивши зарядку та ранкову гігієну, Артур почав вивчати матеріали, які зібрав про Draco.

        На жаль, жодна камера не зафільмувала їх повністю. Фея відновила 3D-модель лише приблизно на сімдесят відсотків. З того, що було: у кадр потрапив момент відходу, тож їхню появу я пропустив. Швидше за все, прилетіли згори, але фотопастки на крони не були спрямовані. Проте з нагрудної камери видно інше: група діяла злагоджено. Або така вже особливість цього виду, або вони мали справжній військовий вишкіл.

        Я чітко бачу поділ: «вантажники» та «охоронці».
Перші ломали й тягли метал. Другі тримали територію й майже не рухалися. При цьому зброя — у кожного.

        Фея, звісно, не призначена для аналізу розумних істот — її вчили працювати з тваринами. І все ж, навіть її алгоритм виділив одного «Альфу». Решта орієнтувалися на нього. Жодних голосових команд, тільки жести. Тиша. Лише скрегіт металу й тріск гілок.

        Деякі вантажники працювали абияк, але охоронці миттю їх осмикували. Ієрархія була очевидна. На записах я нарахував сімнадцять особин, із них п’ятеро — охоронці. Можливо, були ще, але в кадр не потрапили. У будь-якому разі — це не перший їхній «рейд». Відчувалося, що вони роблять таке не вперше.

        Щодо анатомії.
        Висота — близько 163 см. Розмах крил — до двох метрів. Крила, ймовірно, як у земних ящірок Draco: перетинки між видозміненими ребрами. Махати ними не можуть, лише планерувати. Ноги потужні, схожі на лапи велоцираптора, але виростають із «кенгурячої» основи. Звідси й їхні стрибки. Руки — п’ять пальців, як у хамелеонів: три з одного боку, два з іншого. Кігті тонкі, але небезпечні.

        Колір шкіри — незмінний. Жодної мімікрії, що було б логічно для такого покриву. Один із охоронців просто язиком схопив комаху на льоту — як справжній хамелеон. Зубів я не розгледів, та й не хотілося. Очі — незалежні, кожне обертається на 180 градусів. Їхній огляд — усі 360°.
        Не дивно, що я боявся навіть дихати, коли вони були поруч. Навіть зараз, переглядаючи запис, ловлю себе на тому, що затамовую подих.

        І ще одне. Камери підтвердили: вони холоднокровні. Тепловізор їх майже не бачить.
Виходить, я маю справу з істотами, яких складно відстежити в лісовому масиві.