Артек. Те, що залишилось у тумані

ТРЕТЯ НІЧ

Уночі один мольфар зайшов у третій корпус рівно о 23:17.
Він вийшов через хвилину — посивілий, у нього текла кров з очей.
— Їх уже більше, ніж було, — прошепотів він.
— І вони не всі… живі.
— Вони не зникають. Вони… лишаються частиною табору.
Після цього він осліп.
Цієї ночі дзвін задзвенів двічі.
Перший раз — о 23:17.
Другий — о 23:18.
Після другого дзвону хтось сміявся в третьому корпусі.
Дитячий сміх.
Але без радості.
Двері третього корпусу зранку були відкриті, хоча їх замикали.
На підлозі — сліди босих ніг.
Вони вели не назовні, а в стіну.

Іван Азар

Подобається

#365 в Містика/Жахи

У тексті є: карпатські містичні створіння, містика ліс повсякденне життя, табір та вожаті

Відредаговано: 21.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись