На лінійці дітей стало менше на одного, але ніхто не зміг сказати — кого саме не вистачає.
В списках він був.
У спогадах — ні.
Діти стали дивними:
не плутались у іменах, але плутались у обличчях
могли дивитись на знайому людину й не впізнавати
перестали грати в рухливі ігри
Їдальня працювала.
Але їжа втрачала смак.
Одна з вожатих помітила, що діти їдять дуже повільно, ніби бояться закінчити.
Відредаговано: 21.03.2026