У першу ніч діти прокинулись від того, що ліс дихав.
Не шумів. Не скрипів.
Дихав — повільно, важко, ніби величезні груди підіймались між деревами.
О 23:17 задзвенів дзвінок.
Вожаті вийшли надвір — але жодна дитина не рухалась.
Вони лежали з розплющеними очима…
і усміхались.
Відредаговано: 21.03.2026