Глава 9

— Вітаю вас в Магічній Академії, вельмишановні адепти! Я Крамвальд, ваш викладач і заразом декан, — в світлій, просторій аудиторії відлунював монотонний чоловічий голос. Низький на зріст, доволі худорлявий Крамвальд поправив свої окуляри з круглими, товстими скельцями, зацікавлено роздивляючись новоприбулих адептів. Як виявилося, першокурсників було лише п’ятеро. Двоє ельфів, двоє юнідарців і Дарина, єдина дівчина на факультеті! Звісно, погляд сірих очей Крамвальда зупинився саме на ній. — Бачу, в нас тут дівчина… — їдко кахикнувши, почесав вказівним пальцем свою потилицю.

Дарині вигляд цього чоловіка здавався кумедним. Навколо гладкої залисини стирчало світле, ріденьке волоссячко, руда борідка, неначе в цапа, великі круглі окуляри у чорній оправі, сірий і доволі простецький діловий костюм, а взуття варто окремої уваги… червоні лаковані туфлі з гострими, загнутими догори носками! Очевидно, йому геть байдуже до власного зовнішнього вигляду.

«Ще б чалму йому на голову і був би схожим на Маленького Мука…» — Дарина ледь стримувала сміх. Стиснувши губи, зрештою, опустила голову. Ще й, як на зло, хтось з ельфів тихо гигикнув. Схоже, не лише Дарину смішив кумедний вигляд викладача…

— Вам весело, мої шановні? — багатозначно всміхнувшись, Крамвальд запитливо схилив голову набік. — Гадаю, на зайняттях буде не до веселощів. Отже, з вашими магічними відбитками ознайомлюся сьогодні ввечері, а зараз сідайте за окремі столи, по одному. Перше заняття відразу практичне, заразом, перевірю вашу магію та здібності, — розвернувшись, діловито покрокував до широкої чорної дошки, що висіла на стіні, — Отож, саме тут писатиму для вас потрібні формули, але це згодом, — тицьнув пальцем в дошку. — А зараз вам поки не знадобляться зошити і фоліанти, у цікавий світ артефакторики занурюватиму вас поступово… Отже, розпочнемо! — з кишені свого піджака вийняв прозорі маленькі кульки й величаво крокуючи аудиторією, поклав по одній перед кожним сидячим за столом адептом. — Це звичайне скло, шановні. А зараз спробуємо створити найпростіші артефакти відновлення, — з дерев’яної шафи дістав ящик з невеличкими горщиками, в яких були зів’ялі рослини. — Отож, ваше завдання — повернути цих бідолах до життя! — перед кожним поставив по горщику. — Візьміть ваші скляні кульки й стисніть поміж долонь. Заплющивши очі, уявіть червоний та білий промені, це потоки вашої магії, — зацікавлено зиркнув крізь скельця окуляр на адептів з кульками в руках та заплющеними повіками. — Гаразд… а зараз ці два потоки подумки об’єднуєте в один та спрямовуєте на ваші кульки!

Виконуючи завдання, Дарина відчула, як в її долонях нагрівається скляна кулька, доволі яскраво уявляла собі ці магічні потоки.

— Щойно відчуєте тепло, відразу розплющуйте очі! — здавалося, від монотонного голосу Крамвальда сидячий неподалік ельф ледь не заснув, навіть позіхнув солодко. — Гаразд! А тепер покладіть кульку в горщик із зів’ялою рослиною!

Розкривши у подиві рот, Дарина спостерігала, як з її горщика здійнявся засохлий плющ і почав доволі швидко в’юнитися по поверхні столу. Приголомшена дівчина вже й не зважала на те, як в інших адептів також оживали рослини, адже той плющ пустив кучеряві вусики й за мить оплутавши стіл, спускався на підлогу, блискавично розростаючись яскраво-зеленими лозинами із дрібним листям.

— Адептко! — до неї відразу наблизився Крамвальд, не приховуючи здивування. — Надто перенаситили магією артефакт! — зелені вусики рослини вже й тягнулися до зап’ястків викладача, наче шукали, за що вчепитися. — Маєте сильний дар, але варто його контролювати! — скривившись, труснув рукою, звільняючись від надокучливого плюща, а хтось з адептів пирснув зі сміху. — Гаразд, досить! — простягнувши руку до горщика, вийняв з нього кульку і рослина враз припинила в’юнитися. — Вам смішно, адепти? А маги землі могли би й позаздрити! Цей артефакт варто буде віддати нашому садівнику, нехай поновлює флору на території закладу! — діловито поклав кульку собі в кишеню.

— Гранде Крамвальде, а навіщо вам окуляри, якщо навколо чимало цілителів, які зуміли би покращити ваш зір? — поцікавився той ельф, який ледь не заснув на зайнятті.

— Це не просто окуляри, шановний, це збільшувальний артефакт! Крізь нього я бачу на величезній відстані кожну дрібницю і вельми зручно на зайняттях за вами усіма спостерігати, — єхидно пролунала відповідь. — А в тебе що там в горщику? — наблизився до ельфа, заклавши руки за спину. — Чому срібні дзвіночки не розпустилися? Не допрацював, адепте! Наступного разу варто посилити потоки магії!

Перевіривши, як першокурсники впоралися з першим завданням, Крамвальд вилучив в усіх кульки та роздав кожному по чистому товстому зошиту й сріблястій ручці, схожій на кулькову.

— Отож, варто записати кілька простих формул, — неспішно попрямував до дошки, здійняв невелику чорну паличку й почав виводити цифри. — За цими формулами на наступних практичних зайняттях виготовлятимете побутові артефакти…

Дарина старанно й уважно все записувала в зошит. Кольори й кількість потоків, певні їхні комбінації, як же усе це цікаво! Також доведеться ретельно вивчити різні породи деревини, назви та властивості металів і мінералів, адже важливо, з чого саме виготовляється певний артефакт. Вона неабияк здивувалася, виводячи на папері замість звичних літер акуратні руни та водночас і усвідомила, що знає їх. Очевидно, що із перенесенням у цей світ автоматично закладаються певні знання.

Дівчина мимоволі відчувала, що охоплює жагою до навчання, варто лише запам’ятати ці формули, а потім лише справа магії! Її власний дар настільки сильний, що хотілося з головою зануритися в цю дивовижну науку, створити згодом щось надзвичайне і корисне…

— Перше й найголовніше правило, шановні! — строго мовив Крамвальд перед тим, як відпустити адептів на обідню перерву. — Поки ви навчаєтеся і не отримали ліцензію артефактора, суворо заборонено виготовляти артефакти без дозволу чи нагальної потреби, ба більше, на території закладу! Хто ослухається — відразу попрямує до ректора на килимок і покарання не уникнути, зрозуміло? — сірими очиськами зиркнув крізь скельця окулярів на присутніх. — За моєю згодою дозволяється лише виготовляти побутові артефакти, також і той, який блокує здатність магетонців відчувати ваші думки. Гаразд, адепти, наразі ви вільні.