глава 41.2

Лія

Ти не підеш зі мною, - впевнено промовив Рейгалем.

-Ще як піду! Я не рабиня. Якщо не візьмеш мене з собою, я покличу Аєріс і прилечу сама, - обурилася Лія.

-Ти досить ризикувала собою. Я не хочу втратити найдорожче, що у мене є.

Рейгалем спробував ласкаво обійняти дівчину, але вона ухилилася.

-У мене два захисники. Два дракони! І я хочу знати, хто ще причетний до замаху на мене.

Інфанту безпорадно опустив руки.

-Добре, але ти не відходиш від мене ні на крок!

Лія переможно посміхнулася і поцілувала свого дракона.

Спочатку вони попрямували до дочки повелителя. Необхідно було дізнатися, що за жінку вони утримують.

Форнітель пропонував піти з ними, але вирішено було  принца з делегацією направити до повелителя. Йому варто  відповісти за замах на бонобі дракона і врегулювати конфлікт між територіями. Якщо Чередорф покривав зятя, то йому доведеться не тільки покинути правління, але і померти.

Портал відкрився біля володінь Саніти, дочки Чередорфа. Рей доклав імператорську печатку до захисного пологу, і вони пройшли в маєток. Щоб зекономити час, Рей знову відкрив портал, переміщаючись всередину замку.

Вони з'явилися перед здивованою брюнеткою, яка красувалася перед дзеркалом, поправляючи зачіску.

-Здравія вашому будинку, - привітав Рей.

-Як ви смієте з'являтися у моєму будинку без запрошення! - обурилася господиня.

Рей мовчки перекинувся в іпостась дракона і випалив половину кімнати, в якій вони перебували. Саніта перелякано завмерла, спостерігаючи за тим, що відбувається.

Коли Рей знову став людиною, зблідла жінка присіла на стілець, який стояв поруч.

-Що вам потрібно? - запитала вона тремтячим голосом.

-Правдиві відповіді. І від них залежить, чи спіткає вас доля чоловіка, - без жалю відповів глав верх.

-Чоловіка? Що з ним?

-Він мертвий, бо хотів убити мою бонобі.

Саніта ще більше зблідла.

-Отже, де ви утримуєте жінку на ім'я Ронала? І розкажіть, хто вона?

- Ронала у башті, - жінка вказала у бік вікна. - Вона дочка мого чоловіка.

-Я так розумію, у нього був і син? - логічно припустив глав верх.

Саніта зло усміхнулася.

-А ви, мабуть, той самий дракон, який його вбив. Як шкода, що мій чоловік і пасинок не встигли до вас дістатися. Ми вбили, майже, всіх носіїв ваших поганих вогненних драконів, - немов виплюнула  жінка. В її словах вже не було страху, залишилася ненависть і презирство, - Тобі, глав верше, двічі вдалося уникнути смерті. Ти один залишився. Той, хто міг зруйнувати все. Ненавиджу!

Вона заридала. Усвідомлення смерті чоловіка вибило з неї всю пиху. Більше  нічого не говорила, просто, ридаючи, розгойдувалася на стільці.

Глав верх намалював кристалом руну. Коли портал відкрився, з'явився каратель, інфанту передав жінку йому. Той зразу ж зник з полонянкою.

-Цікаво, а раніше ти як залякував підозрюваних? - іронічно запитала Лія, оглядаючи наслідки демонстрації сили червоного дракона.

-Є багато методів змусити говорити, я подумав, що цей буде найшвидший.

Лія скептично похитала головою, прямуючи у бік вежі.

У темному приміщенні вони знайшли молоду дівчину.

-Здрастуй, Ронало.

Дівчина піднялася з ліжка. Вона не злякалася людей, які увійшли до неї. В її очах читалася приреченість.

-Я - Лія. Ми не бажаємо тобі зла, хочемо допомогти.

Дівчина недовірливо подивилася на них.

-Хочу повідомити тобі про смерть батька. Мені шкода.

-Він ніколи не був мені батьком, - тихо перебила Ронала. - Я для нього всього лише засіб для досягнення цілей.

Дівчина розповіла про те, як Даскін викрав її матір. Йому потрібна була ельзи для народження чотирикровної дитини. Старший брат народився з умінням перетворюватися в Віверна. Він керував потоками повітря. Величезний потенціал. Уміння накопичувати силу в каменях, вміння віднімати силу, переносячи її в кристал. Ось так вони і робили нові артефакти. Вбивали драконів, переносячи силу в кристали.

Зять повелителя планував посадити сина на місце Мармонда, усунувши свого тестя.

Все-таки, син віверна, і сили протистояти іншим драконам у нього вистачило б. Тільки сила вогненних і золотих драконів все одно була більшою, тому їх і винищували в першу чергу. Обманом і підлістю, розробивши підступний і жорстокий план.

 Коли чотирикровного мага вбили, його місце повинна була зайняти Ронала. Даскін збирався випробувати сили дочки в умінні накопичувати міць в кристалі, переносячи туди сили дракона.

Хоч магічного дару у неї не було, але надію на вміння накопичування Роналою кристалів, Даскін не втрачав.

-Рей, що її чекає?

-Довгий розгляд справи. Вона дочка вбивці, - чесно відповів Рей.- Її допитають. На жаль, у імператора багато ворогів, і він досить суворий до полонених.

-У мене є краща ідея  .

Лія взяла дівчину за руку.

-Ходімо, у тебе буде новий будинок.

Вони вийшли в сад. Лія пошукала поглядом водойму і, побачивши блиск води, попрямувала туди, ведучи за собою Роналу.

-Що ти задумала?

-Побачиш.

Підійшовши до води, Лія дістала кинджал. Хоч душі Деміона в ньому не було, вона, як і раніше носила його з собою для захисту.

Дівчина провела лезом по долоні і опустила закривавлену руку у воду.

-Древісе!  

Нічого не трапилося. Лія вже стала сумніватися в своїй затії. Але раптом на воді з'явилися кола. Через мить усі побачили красивого блондина. Він вийшов на берег і уважно подивився на дівчину. Про що думав імператор, Лія не знала. На його обличчі не відбивалися емоції. Після недовгого мовчання кракен запитав:

-Ти кликала мене, Ліє? - він лише ненадовго подивився на супутників дівчини і знову його погляд вивчав її.

-Так. Я прошу в тебе захисту для останньої з роду гідр. Для Ронали.