Глава 21.1

Рейгалем

Перемістившись в імператорську канцелярію, Рей відразу ж викликав до себе мага сугестії і одного з драконів імператора.

-Рей? - в той момент, коли глав верх ставив завдання перед магом і драконом, зайшов принц.

-Здравія, тобі принц Форнітель, - вклонився інфанту Рейгалем.

-Тобі теж здоров'я, глав верх імператорської канцелярії. Щось відбулося?

-Так, я візьму двох магів на деякий час, - поінформував інфанту.

-Ти схопив особливо небезпечного лиходія?

-Крадійку, яка відвідала мій будинок, - невизначено відповів Рей.

-Я в тобі не сумнівався, - тихо промовив принц.- Чекаю подробиць, - підморгнув він другу.

Інфанту Рей поспішав повернутися додому. Дракон всередині дуже хвилювався, його хвилювання передалося Рейгалему. Що служило причиною цьому, інфанту не розумів. Але бажання повернутися додому посилилося.

Коли ж з магами вони перемістилися в його володіння, Рейгалем зупинився біля входу в замок і інтуїтивно підняв голову на вікно своєї спальні.

Від побаченої картини він завмер на місці. Злодійка спускалася по стінах замку, без будь-якої підстраховки. Він дав команду дракону перетворитися і, в разі її падіння, підхопити.

Інфанту не міг відірвати погляду від її рухів. Вона спускалася зі стіни, наче це було дріб'язковою справою. Навіть з такої відстані Рей бачив, як вона сміється, інтуїція йому підказувала, що причиною тому був він. Ця нахаба щось говорила, можливо, співала, а, може бути, говорила якесь заклинання, але артефактів у неї не було.

Рейгалем побачив, як її нога посковзнулася, чоловік мимоволі подався вперед, готуючись зловити падаючу дівчину, але злодійка втрималася і продовжила свій шлях.

Інфанту ніколи не замислювався, що по стінах його замку можна лазити. Що ж, тепер у його дворових магів з'явиться робота. Рейгалем зробить стіни свого палацу гладкими, як замерзла вода водойма після тренувань магів холоду.

Чоловік бачив, які напружені ікри ніг у дівчини. Він не міг не захопитися її майстерністю триматися на стіні, чіпляючись за виступи. Інфанту не бачив використання магії, дівчина своїми фізичними силами долала сходження.

А, може, придумати нове завдання для випробування на міцність новоспечених карателів? А що? Відмінні тренування для тіла.

Дівчина дотяглася до останнього виступу і, зістрибнувши на землю, вимовила його ім'я!

Ось тобі й маєш, сумнівів не залишилося. Злодійка брехала в усьому.

-О, ти згадала моє ім'я! - посміхнувся Рей.

Значить все - таки вона шпигун, але чий? Він розглядав її розпатлане волосся, одне пасмо прилипло до розчервонілої щоки.

Щось в образі дівчини змінилося. Точніше в одязі. Рейгалем ще раз пройшовся поглядом по її тілу, зупинився на грудях. Вона стала, більш спокусливо випирати під одягом. Рей хитнув головою, відганяючи непотрібні думки.

-А я все думав, як ти пройшла через перший поверх повз прислугу, - змінивши хід своїх роздумів, сказав глав верх і підійшов ближче.

-Раз ти вже спустилася, мабуть, почнемо запланований захід.

Він схопив її за зап'ястя, примушуючи слідувати за ним.

Рейгалем взяв кращих імператорських магів. Він зізнавався самому собі, що занадто упереджено ставиться до цієї дівчини. Але бажання дізнатися, хто вона, брало верх. Він повинен, ні, зобов'язаний знати, кому вона служить, хто стоїть за викраденням кристала Алатир. Коли буде відомо ім'я, а це станеться через пару проміжків часу, він подумає, що робити з нею далі. І деякі думки були.

В імператорську канцелярію глав верх її не хотів відправляти, зі службовцями заключив угоду про нерозголошення всього, що вони почують на допиті.

Навіть самому собі інфанту не хотів визнавати, що йому складно прощатися з цією загадковою, нехай і брехливою злодійкою.

-Що ж сідайте, донна, - Рейгалем посадив її на лаву в альтанці. Перед нею він поклав кристал зв'язку. Його завдання було не тільки чути, що говорить допитуваний, а в потрібний момент, коли маг сугестії подасть сигнал, глав верх зможе втрутитися в процес допиту, побачити картинку і почути відповіді на свої питання.

- Починайте.

Рейгалем вийшов з альтанки і зупинився недалеко від місця тортур, щоб зручніше було спостерігати за процесом.

Імператорські службовці приступили до роботи, до того, що вміли найкраще, за що їх боялися і цінували.

Рейгалем побачив, як альтанку покрив густий чорний туман. Магів не стало. Дівчина виявилася прив'язаною до залізного стільця зі спинкою, ніжки якого знаходилися в біля обриву. З'явився смерч, який звиваючись поруч з полонянкою, хитав стілець, дівчина вже була нахилена над прірвою. Раптом звідти з'явилися гілки дерева- душителя. Вони охопили дівчину за руки, ноги і тяглися до шиї.

Тепер інфанту спостерігав, як гілки тягнули дівчину за кінцівки, розтягуючи над прірвою. Тут у допитуваного завжди спрацьовував страх над висотою і боязню бути задушеним гілками дерева. Які, між іншим, вже обплели тонку білу шию злодійки. Для того, щоб бачити її реакцію, став обходити альтанку.

Раптом картина змінилася. Навколо палав вогонь. Дівчина, як і раніше, була прив'язана, але вже до стовпа. Зазвичай допитуваний злочинець стояв, але дівчина сиділа. Перед нею з'явилося дзеркало, для споглядання всього, що відбувається з її тілом. Рейгалем бачив, як на ній палає одяг. Волосся, мов смолоскип, за секунду перетворилося на попіл. Там, де полум'я торкалося шкіри, з'являлися потворні опіки. Потім шкіра, ніби плавлений люціт48, потекла по кістках. У цей момент, допитуваний злочинець не тільки бачить, він відчуває біль від дотиків вогню, відчуває пекло обпаленої шкіри.

Рейгалем дивився в обличчя дівчини, але не бачив в них жаху і болю. У них читав він ... здивування, цікавість. Вона розглядала свої руки, повертаючи в різні боки, немов милуючись, як з них сповзає шкіра і видніється обвуглена кістка.

Від такої реакції Рейгалем розгубився. Маг вже мав подати знак, але його не було.