Розділ 19. "Без дати. Сплав"

Дзвінок від Багрія пролунав рано-вранці, коли Тарас іще не встиг допити першу чашку кави, — і щось у тоні капітана, короткому, напруженому, змусило його одразу зрозуміти: сталось найгірше.

— Гайовий, — сказав Багрій без вітання. — Хмара мертвий. Знайшли його вранці в лікарняній палаті. Медсестра прийшла на ранковий обхід і виявила тіло.

Тарас відчув, як чашка з кавою в його руці раптом стала важчою, ніж мала бути.

— Як?

— Офіційно — зупинка серця, ускладнена вдиханням диму під час пожежі. Медики скажуть, що це цілком логічний наслідок травми, отриманої кілька днів тому. Але, Гайовий... я хочу, щоб ви приїхали особисто, перш ніж тіло заберуть до моргу. Є дещо, що я хочу вам показати, перш ніж це стане частиною офіційного протоколу, недоступного для сторонніх очей.

Тарас зателефонував Ярині дорогою, і коли вони обоє прибули до лікарні за двадцять хвилин, Багрій уже чекав біля палати, обличчя похмуре, як ніколи раніше за час їхнього знайомства.

— Заходьте, — сказав він тихо. — Тільки нічого не торкайтесь.

Хмара лежав у ліжку так, ніби просто заснув, — обличчя спокійне, руки складені поверх ковдри, жодних ознак боротьби чи страждання. Але поруч, на приліжковій тумбочці, там, де вчора стояла склянка з водою, тепер лежав восковий циліндр, старий на вигляд, потемнілий, із тріщинами, що зраджували значний вік, — і водночас щось у ньому виглядало неправильно, чого Тарас не міг одразу сформулювати, доки не підійшов ближче й не прочитав етикетку.

*Хмара О. Г.*

Ім'я було на місці. Але дата поруч із ним була відсутня повністю — не порожнє місце, як на циліндрі із власним ім'ям Тараса, схованому в його портфелі, а щось інше: обірваний, нерівний край воску там, де мала б бути вирізьблена дата, ніби хтось грубо, поспіхом видряпав цифри вже після того, як циліндр був виготовлений.

— Це порушує все, що ми досі зрозуміли про правила, — сказала Ярина тихо, дивлячись на пошкоджену етикетку. — Кожен попередній циліндр з'являвся заздалегідь, із точною датою. Цей — без дати взагалі, з'явився після смерті, не до неї, і виглядає пошкодженим навмисно, а не природним чином.

— Тому я і хотів, щоб ви побачили це особисто, до офіційного протоколу, — сказав Багрій. — Судмедексперт, яка вже оглянула тіло, дещо мене насторожила. Ходімо, поговорите з нею самі.

---

Судмедекспертка, та сама молода жінка, що оглядала тіло Тарнавського кілька тижнів тому, чекала їх у коридорі, тримаючи в руках планшет із попередніми результатами.

— Зупинка серця дійсно могла статися природним чином, зважаючи на стан, у якому пацієнт перебував після пожежі, — сказала вона. — Але є одна деталь, яка мене турбує. На шиї пацієнта є ледь помітний слід, майже непомітний неозброєним оком, — точкова гематома, яка могла з'явитись від тиску якимось невеликим, вузьким предметом. Не достатньо, щоб спричинити смерть напряму, але достатньо, щоб викликати різкий викид адреналіну, здатний спровокувати зупинку серця в людини з уже ослабленим кардіологічним станом.

— Тобто його могли вбити, спровокувавши серцевий напад штучно? — спитав Тарас.

— Я не можу стверджувати це як остаточний висновок без додаткової експертизи, — обережно відповіла лікарка. — Але виключити таку можливість також не можу.

Багрій, що слухав мовчки, дістав із папки, яку тримав під пахвою, ще один аркуш — попередній звіт криміналістичної лабораторії щодо предмета, знайденого біля ліжка, схованого під матрацом так, ніби зловмисник поспіхом позбувся його, не встигнувши забрати з місця злочину повністю.

— Ось що мене зацікавило найбільше, — сказав він, показуючи фотографію невеликого металевого стрижня, схожого на загострену голку чи тонке шило. — Лабораторія визначила склад матеріалу. Це не сучасний сплав. Пропорції металів — срібло, значна домішка рідкісного мінералу, який наші експерти навіть не одразу змогли ідентифікувати, — характерні для ювелірної й інструментальної справи початку минулого століття, а не для будь-якого сучасного виробництва.

Тарас відчув, як холод пробігає по спині — та сама реакція, яку він відчував щоразу, коли докази вказували на зв'язок між сучасністю й подіями столітньої давнини, зв'язок, який раціональна частина його свідомості все ще намагалась заперечити, попри всю накопичену кількість доказів.

— Той самий матеріал, з якого, ймовірно, виготовляли інструменти для роботи з "чорним воском", — сказав він тихо. — Про який писав Ясенюк у своєму щоденнику.

— Ви хочете сказати, що вбивця користувався інструментом, виготовленим понад сто років тому? — спитав Багрій із виразом людини, яка вже втомилась дивуватись, але все ще змушена це робити щоразу знову.

— Або інструментом, виготовленим за технологією, яка не змінювалась сто років, тому що людина, яка нею користується, сама не змінюється настільки, щоб потребувати оновлення інструментів, — сказала Ярина тихо.

Багрій довго дивився на них обох, і Тарас побачив, як щось у його погляді змінюється, — не недовіра, а якесь остаточне, важке прийняття реальності, яку він досі намагався тримати на відстані офіційних формулювань і раціональних пояснень.

— Гаразд, — сказав він нарешті. — Я більше не намагатимусь підганяти це під звичайні рамки розслідування. Розкажіть мені все, що ви знаєте про людину, яку підозрюєте. Все, без винятків. Якщо є хоч найменший шанс, що йдеться про серійного вбивцю, який діє понад століття, я хочу знати кожну деталь, перш ніж ми втратимо ще когось.

Вони розповіли йому все — про Криничного, про ланцюжок особистостей, про фотографію 1911 року, про підозри щодо формули й товариства. Багрій слухав мовчки, роблячи нотатки, і коли вони закінчили, довго сидів, дивлячись на свій блокнот, ніби намагаючись знайти в записаних фактах хоч якусь зачіпку для звичного, законного способу дій.

— Офіційно я не можу відкрити справу проти людини на підставі старих фотографій і теорії про безсмертя, — сказав він нарешті. — Мене піднімуть на сміх, а справу закриють, перш ніж я встигну щось довести. Але неофіційно — я готовий допомагати вам далі, наскільки дозволяють мої можливості. Дайте мені адресу Криничного. Я хочу перевірити, де він був минулої ночі, коли помер Хмара, — обережно, без офіційного запиту, який міг би його насторожити.