Глава 34

Глава 34: Тандем іскри та геометрії
​Зал засідань Канцелярії сьогодні нагадував поле бою, де замість мечів дзвеніли амбіції. У центрі уваги стояв Теріан Талвін. Він щойно повернувся з Реліктії, де успішно склав іспит на Вищу ліцензію артефактора — випробування, яке багато хто не проходить роками. Реліктійські майстри до останнього намагалися втримати його в себе, пропонуючи золоті гори та посади, адже Теріан був феноменом: першим артефактором, який навчився працювати в тандемі з відьмою.
​Їхні спільні витвори з Міреєю не мали аналогів. Там, де звичайна магія затихала, їх симбіоз — хаотичний вогонь Міреї, закований у математично ідеальні руни Теріана — породжував речі, що межували з божественним втручанням.
​— Ти повернувся! — Мірея з розгону влетіла в нього, мало не збивши з ніг, і закружляла, ігноруючи всі правила пристойності. — Якщо ти ще раз поїдеш у ту Реліктію за якимось папірцем, я особисто прокляну твоїх екзаменаторів так, що в них бороди повідпадають!
​— Це не просто папірець, Міро, це ліцензія, яка дозволяє нам офіційно реєструвати наші... експерименти, — засміявся Теріан, обережно відсторонюючись, щоб привітати Флему.
​Флема підійшла повільніше, але її очі світилися щирим теплом. Вона взяла його за руки, ніби перевіряючи, чи він справжній.
— Ласкаво просимо додому. Без тебе ці наради перетворилися на суцільний обмін отруйними коментарями. Еліас і Каспіан вже почали забувати, що таке конструктив.
​За цим возз’єднанням з кутка спостерігав Каспіан. Він стояв, схрестивши руки на грудях, і його погляд був настільки важким, що, здавалося, міг притиснути Теріана до підлоги. Для інквізитора Теріан був аномалією: надто талановитий, надто близький до «його» підопічних і надто... вільний.
​Еліас Вейн сидів на чолі столу, розглядаючи ліцензію Теріана крізь монокль, ніби шукав там підробку. Його дратувало, що цей молодий майстер тепер має офіційне право на магічні розробки, які Канцелярія не зможе так легко контролювати.
​— Якщо ви закінчили обійми, — холодно подав голос Еліас, — то нагадаю: вже за тиждень відбудеться День Квітучого Гліфу. Сади Небесної Роси — це ідеальне місце для вбивства. Теріане, сідайте. Ваші таланти «тандемної магії» нам зараз потрібні більше, ніж ваші реліктійські сертифікати.
​Теріан сів поруч із Міреєю, і вона одразу почала щось гаряче шепотіти йому на вухо, розмахуючи руками.
​— Ситуація наступна, — Каспіан підійшов до карти Садів. — Звичайні щити аркадійці навчилися обходити. Мені потрібен захист, який не зчитується їхніми сенсорами. Теріане, кажуть, ви з Міреєю створили браслет, який «співає», коли відчуває чужу волю. Де він?
​— Він не «співає», Каспіане, він резонує на частоті наміру, — спокійно виправив Теріан. — Але для його стабілізації мені потрібна повна свобода дій у лабораторії. Мірея дає іскру, я — форму. Разом ми створимо «Абсолютну Оболонку».
​— Свобода дій? — Еліас вигнув брову. — У палаці який знаходиться під моїм захистом? Ви забуваєте, що будь-який артефакт має бути завірений Канцелярією.
​— Якщо ви хочете завіряти кожну руну, Маркізе, то готуйте жалобний одяг, — Флема випрямила спину, стаючи між Еліасом і Теріаном. — У нас немає часу на бюрократію. План евакуації через дренажні системи вже готовий. Теріан та Мірея зроблять щити. Ви з Каспіаном... ну, ви можете продовжувати хмуритися. Це теж свого роду захист.
​Мірея пирхнула, а Каспіан лише сильніше стиснув руків’я меча.
​— Знаєш, Каспіане, — подав голос Юліан, який досі мовчки спостерігав за сценою, — здається, цей тандем — це те, чого ти боїшся найбільше. Не магії Аркадії, а того, що Теріан і Мірея створюють щось, що ти не можеш класифікувати як «зло» чи «добро». Це просто... сила. Чиста і неконтрольована тобою сила.
​— Свій психоаналіз залиш для баронес, Юліане, — відрізав Каспіан. — Міреє, Теріане — в лабораторію. Завтра о восьмій ранку я особисто буду тестувати ваші зразки. Інквізиторським ударом. Якщо ваш «унікальний тандем» хоча б трісне — ви обоє підете переписувати архіви під наглядом Гільди Варк.
​Мірея скорчила йому гримасу, а Теріан лише посміхнувся. Він знав, що їхні щити витримають. Бо там, де Каспіан бачив лише «аномалію», Теріан бачив майбутнє магії.