Проєкт «Нульова видимість»

Артем сидів за столом, на якому ще вночі Сергій розливав віскі. Тепер там стояв лише ноутбук. Його пальці впевнено вводили коди доступу до закритих серверів «L’Eclat», про які Аліна навіть не здогадувалася.

— Сергію, слухай уважно, — голос Артема був позбавлений будь-яких емоцій. — Запускай анонімний сигнал у податкову та аудит. Мені потрібна повна перевірка всіх операцій «L’Eclat» за останні десять років. Кожне відрядження, кожен карат, кожна закупівля обладнання.

Сергій завагався, тримаючи в руках теку з документами.
— Артеме... це ж поховає бренд. Вона не впорається з таким обсягом паперів. Там специфікацій на тисячі сторінок.

— Саме так, — відрізав Артем, не піднімаючи очей від екрана. — Хай побігає зі звітами. Хай відчує, як це — коли фундамент починає вібрувати. Вона хотіла свободи від мого контролю? Хай насолоджується свободою від мого захисту. Нехай її «муза» допоможе їй заповнювати декларації про походження капіталу.

Він натиснув «Enter», активуючи механізм, який протягом години мав перетворити успішний ювелірний дім на об’єкт пильної уваги державних структур. Це не був акт помсти — це був соціальний експеримент Архітектора, який вирішив перевірити, чи виживе «світла душа» в умовах реального шторму.

Вже за годину Артем закинув сумку в багажник позашляховика. Жодних дзвінків, жодних прощальних повідомлень. Він вимкнув свій основний телефон і залишив його на кухонному столі порожнього будинку.

Дорога на Захід розгорталася перед ним сірою стрічкою. Він їхав туди, де немає паперів, немає податкових і, головне, немає дзеркал, у яких він бачив би своє розчарування.

Павло зустрів його біля зрубу. Брат, обвітрений і спокійний, лише коротко кивнув, побачивши Артема — змарнілого, з темними колами під очима, але з тим самим «сталевим» поглядом, що був у їхнього батька.

— Приїхав дихати чи ховатися? — запитав Павло, відкладаючи сокиру.

— Приїхав подивитися, як ростуть твої ялинки, брате, — відповів Артем, дивлячись на засніжені вершини. — У Києві зараз занадто багато диму. Мені потрібно почекати, поки він осяде.

Він знав, що в цей самий момент в офісі Аліни вже лунають перші дзвінки від юристів, а на порозі стоять люди в формі. Тепер вона була абсолютно вільною. Вільною вибирати, хто підставить їй плече, коли стеля почне падати.