Еленвен Амрод, друг і слуга Еландіна, не міг пробачити Арахне загибель свого брата. Його ненависть до неї росла з кожним днем, і він був сповнений рішучості розлучити її з Еландіном і знищити.
Еленвен спостерігав за Арахною з тіні. Він не довіряв їй, підозрюючи, що її наміри нечисті. Коли вона увійшла до королівства, його підозри лише посилились.
Щоразу, коли він бачив Арахну, перед його очима вставав образ брата, який загинув від її рук. Цей спогад розпалював його ненависть і помсту.
Він був той, хто напав на Арахну, коли вона прийшла в королівство, але Еландін врятував її. Він згадав суперечку з принцом, вони були на полюванні, коли він намагався переконати Еландіна, але зазнав невдачі.
Вони стояли обличчям один до одного. Еленвен втративши холоднокровність ельфів, кричав на свого принца:
Еленвен:
"Tyo ráwë, Elendin. Nai lelyuva rámар ya meldoe ya tyen lanté."
(Ти помиляєшся, Еландін. Нехай відійдуть крила дружби, що тебе засліплюють.)
Еландін:
"Manen polin? Avo órenya hire ná si hehta."
(Як я можу? Моє серце тепер знаходить спокій.)
Еленвен:
"Olo ni yulma ná ráco ya haryatyë. Nyérë yando ná ve arinya."
(Але я бачу тільки змію, яку ти обіймаєш. Вона така ж небезпечна, як і на початку.)
Еландін:
"Meletyan ná úquen, meldonya. Rinaë sére, vanya ar máya."
(Її любов - істинна, мій друже. Вона врятувала мені життя, красива і вірна.)
Еленвен:
"Ilyë talan ar i aran tyalië Framen, á lá hilyalyë tanya má."
(Всі радники та король підтримують нас, не йди проти цього.)
Еландін:
"Hilyuvalyë násë nai matta meldo nwalca? Úva lertan tan má hirë."
(Ти підтримаєш мене, щоб я ухвалив жорстоке рішення? Не зможу цього зробити.)
Еленвен:
"Manen polinyë utulë atar calma. Mal nuva ora nessë."
(Як я можу залишитися осторонь? Але це призведе до біди.)
Еландін:
"Nányë olorinë tyë hirë nórëa ar alya."
(Я вірю в її душу та в її силу.)
Еленвен:
"La ná cárë tanca. Ceninyë tyë lye ufárea."
(Це не справа благородства. Я бачу, що ти засліплений.)
Еландін:
"La ná fárea yá lye ya séremë. Á matë naso yassen."
(Не треба бачити те, що перед очима. Потрібно відчувати серцем.)
Еленвен:
"Mana úvanen estel. Cáryatyalë metya arqualya."
(Я втрачаю віру. Ти руйнуєш все.)
Еландін:
"Áva úva lá úvarë. Indómelyë, nai yána alantë."
(Ти не маєш рації. Твоє серце має зрозуміти.)
Еленвен:
"Síma, i tuile estel nésië. Ná síra tenna."
(Зараз це кінець надії. Я йду.)
Еландін:
"Ná yá néva, meldonya. Nán néva Arahna."
(Ти був другом, тепер я вибираю Арахна.)
Еленвен:
"Nai hiruvë mén tana estel."
(Нехай твоя надія не обдурить тебе.)
Еленвен розвертається і йде, залишаючи Еландіна на самоті.
Еландін (пошепки):
"Arahna, tyë melmë ná mahtië."
(Арахно, твоє кохання — це випробування.)
Еландін почув шепіт принца, але не відмовився від помсти вбити Арахну, він ще більше зміцнився в думках, що її треба знищити якнайшвидше.
Еленвен, незважаючи на попередження та прохання свого друга, не міг упокоритися з присутністю Арахни в королівстві. Ненависть і жага помсти за смерть свого брата затьмарили його розум, і він вирішив діяти рішуче.
Еленвен тихо вийшов із тіні дерев, його погляд був сповнений ненависті. Він тримав у руці маленький флакон з отрутою, приготованою стародавніми магами, здатною паралізувати навіть найсильнішого ельфа. Він знав, що Арахна часто гуляє тут, насолоджуючись красою природи.
Еленвен (про себе):
"Сестро моєї ненависті, сьогодні ти заплатиш за все."
Він непомітно підкрався до місця, де Арахна сиділа на березі струмка, занурена у свої думки.
Еленвен:
_"Arahna, nai órënya sí tyë. Má tye melmë tyarna."
(Арахно, нехай моє серце сьогодні змінить твоє кохання.)
Він обережно вилив кілька крапель отрути у воду поряд з Арахною. Темна рідина миттєво розчинилася, залишивши ледве помітне мерехтіння на поверхні води. Арахна нічого не помітила і, вгамувавши спрагу, почала відчувати, як її тіло поступово німіє.
Арахна:
"Manya nas? Ráwë nárë."
(Що це? Дивна слабкість.)
У цей момент з лісу вибіг Еландін, його інстинкти та любов до Арахни змусили його поспішити на допомогу.
Еландін:
"Arahna! Manen... Manen nas?"
(Арахно! Як... Як це сталося?)
Він швидко зрозумів, що сталося, побачивши Еленвена, який стояв неподалік з презирливим виразом обличчя.
Еленвен:
_"Hantale, Elendin. Indómenya ullë lye hatalë. Tamya i lia, máta nai. Fána lye melmë."
(Досить, Еландін. Моє серце каже, що ти помиляєшся. Це повинно було бути кохання, не отрута.)
Еландін:
_"Nai! Má harta Arahna! Le ninya mellon! Áva usquenta ná."
(Ні! Ти поранив Арахну! Вона мій друг! Це неприпустимо.)
Еландін підбіг до Арахни і вийняв магічний амулет, подарований батьком. Він знав, що амулет здатний нейтралізувати будь-які отрути.
Еландін:
"Arahna, ava silmë. Le máta anara tyë tyá."
(Арахно, тримайся. Я зараз допоможу тобі.)
Він поклав амулет на її груди, і магічне світіння огорнуло її тіло, поступово витісняючи отруту.
Арахна (слабкім голосом):
"Elendin... Yanya?"
(Еландін... Я гаразд?)
Еландін:
_"Násé. Nai melmë ná úvë."
(Тепер так. Твоя любов житиме.)
Еленвен, бачачи, що його план провалився, люто вигукнув:
Еленвен:
_"Laitalë, ilyë órëya tulë. Úra nauva mara ná. Tira nauva ilyë i metya, Elendin."
(Тоді все серце твоє помре. Любов буде злом. Подивися на кінець свій, Еландін.)
Елендін:
_"Úmen alassë tenna ná si tye namárie."
(Я не буду щасливий, поки ти не підеш.)
Еленвен зник у тіні, залишивши Еландіна та Арахну в обіймах один одного.
Еландін (пошепки):
"Arahna, ma návan naúretya, tenna ambar-metta."
(Арахно, я захищатиму тебе до кінця світу.)
Відредаговано: 30.07.2024