Розділ 3. Гримуар-нотатник

Я переглядаю записи:
----
Сорін, Ерік, Мая, Юкі, Деві, Айша, Фанг, Мігель, Амару, Сіан, Чіома та Вікрам.
Записую в гримуар, бо це теж частина історії. Як і думки. 
Запам'ятати ці імена — ціле випробовування для мене.
— Мая, покажи, хто де є? — звертаюсь, щоб пригадати імена.
Вона тицяє пальцем і називає. 
Деякі імена складні. Інші зустрічалися раніше. Вікрам, як покупець мазі від опіків, для гімназії. Ама — купувала чай. Сін, конкурент, збирав трави, чіплявся з розмовами. Можливо інші імена також зустрічаються в цьому світі, і вони не будуть виділятися. А можливо, потрібно замінити імена. Рішення не за мною, запитаю у Принца. Щоб вони не привертали зайвої уваги дивними іменами.
---
Налякані. Нічого дивного. Їх викрали з іншого світу. Я викрав. Викрадач дітей.
За все життя нікому не зашкодив!
Клятий Принц Темряви. З його клятими угодами.
---
Як мені пояснити, що виходити за межі — не можна? Бачив одного демона.
---
Імперську мову вчать погано. Постійно використовують рідні слова. Ковтають закінчення, плутають наголоси. Одні ігнорують шиплячі, для інших найскладніше ричання...
Дозволяю більше часу на ігри, за розмовами запам'ятовують слова, але акценти. У кожного щось своє.
Фанг добре засвоює символи. Вимальовує без помилок. Але вимова дуже погана.
На уроках письма замість символів бачу малюнки. Гори, хвилі, дерева. За Еріком, Вікрамом, Чіомою та Амару потрібна особлива увага. Поки вони виведуть один символ, інші вже напишуть слово, та починають гомоніти. Треба проводити окремі заняття. Щоб вони встигали за іншими.
Бояться мого погляду. Треба менше дивитися на них.
---
Самостійно практикують магію. Ось чому вони лізуть до каміна. Добре, що я поруч сидів. Пора переходити до магічних уроків.
----
Демонічні потвори забрідають з диких земель. 
Більше вночі.
Як мені контролювати вихід? Стати там, як стовп?
----
На ранок жодного демона не було. От і добре. 
Заборонив виходити за межі храму.
----
Почав навчання магії з води. Думав, це найбезпечніша магія, але Вікрам обморозив руку. Пощастило, що сили закінчилися. Інакше втратив би руку. Я теоретик, читав про закляття та магію загалом. Але не можу знати всіх особливостей.
---
1. Відчуй
2. Схопись
3. Уяви-сформуй
4. Відпусти.
Можливо, щось ще. 
---
Вони занадто швидко навчаються. Діти впитують магію, як земля воду. 
Суть заняття в практиці та виснаженні. Вони повинні використати всю енергію за урок. І мені доводиться пригадувати складніші закляття. Треба попросити Майстра Телепортів, щоб приніс книги з закляттями. Якщо знову не забуду.
----
Граються у дворі, до стін та виходу не наближаються. Демонів немає. Ще один спокійний день.
---
Амару зробив землю міцною. Його фігурка була найбільшою. Цікавий результат. Доторкнувся, не зсипається, на пальцях не лишилося слідів землі. Вони самі експериментують. Вигадують свій спосіб чаклувати.
---
Сорін гарно справляється з вогнем. Небезпечна стихія, але у неї він стає іншим, синішим, не таким палючим. Вогонь може знищити все або зігріти ночами. 
---
Деві ладнає з водою. Створює льодяні фігури. Лід. Маги води продають льодяні смаколики з тертих ягід та фруктів. Ніколи не пробував, але багато хто купував. Влітку у кожного в руці, на паличці...
---
Юкі захопилася магією землі, сама наробила фігурки тварин, висотою в коліно. Деякі, як живі. Чудова деталізація. Говорить з ними. Йокаї, напевно, так називає магічну енергію.
Чи варто заборонити рідні слова?
---
Амару зробив земляні гори та накрив їх льодяними шапками. Між горами були земляні мости. Маленькі, але трималися.
Поруч був земляний храм Вікрама. По центру стояв звіролюд зі слонячою головою. Не бачив таких раніше.
---
Вікрам створив міцний диск з землі, розкрутив та жбурнув у мішень. Він відскочив від мішені та влучив у кам'яну фігурку. Уразив дві цілі одночасно! Хоч другу і випадково. Цікавий результат. Юкі образилася, але вони діти. Розберуться самі. Хвалити не буду.
---
Сіан — об'єднав магію. Скорегував політ каменя вітром.
Чи зможуть вони керувати двома стихіями одночасно? Треба провести такий урок. Залишилося вирішити, яку магію скомбінувати. Щоб усі лишилися неушкоджені.
Тільки. Він дуже злякався. Очікував покарання? Схоже складне дитинство. Треба обережно.
---
Магія чотирьох стихій. Все під рукою. Вітер, вода, земля, вогонь. А як навчити магії світла, темряви, життя? З цими силами народжуються. 
Ні. Чотири стихії також вроджені. І діти змогли їх освоїти. 
Спочатку був вогонь. Вони бачили, як я розпалював камін. 
Попросити по кільцю на кожну магію? 
Полум'я, вода, земля, повітря — існують окремо, можна відчути, доторкнутися. 
Так. Закляття сяючого шару, і діти зможуть відчути цю магію. 
А що з темрявою? 
Не знаю. Принц Темряви носій, може, він навчить?
---
Магія життя. Тут простіше. Потрібен живий об'єкт. Вона в кожному з нас, але слухається лише магів життя. Тренування парами? Ні. Тут вже травмою не обійдешся, життя можна відібрати. НЕБЕЗПЕЧНО
Може хай імперського кота принесе?
Діти люблять цих тварин. 
Уявив, як діти граються з котиком, він махнув хвостом та телепортувався до лісу, а вони побігли за ним.
Ні. Погана ідея.
---
Відложив гримуар. Подивився:
діти граються, сваряться, миряться. Користуються магією, роблять іграшки.
Їм потрібен новий одяг! Цей, брудний, в землі. І попрати потрібно. Дівчата миють руки, вмиваються. Хлопчики навіть не наближаються. Треба зробити купальні!
Вийшов у двір та зібрав всіх довкола.
— Закляття від ритуалу відрізняється кількістю учасників. Ви вже робили ритуали, коли створювали мішені. Зараз створимо 4 купальні. В саду. За допомогою магії землі. Спочатку потрібна овальна яма, по пояс. Грунт розкидайте, щоб не було куп. Одні дістають камінь, інші працюють над формою. Використовуйте міцні матеріали. Земля, пісок, глина — не підійдуть. Робите гладеньким, пологим. Без дірок. Це буде невеличкою грою! Навчіться працювати спільно.
Я відійшов.
Мігель та Сорін почали керувати, робота закипіла. Шукачі каміня розійшлися по двору.
Скоро буде обід, я піднявся на сходи, оперся на парапет та наглядав. Спочатку камінь перетворювали на пластину, потім з'єднували з заготовкою. Окремі камінці ставали єдиним матеріалом. Строкатим, як одяг бідняків. 

— Іжа! — позаду прозвучав голос. — Що вони роблять?
— Купальні, щоб одяг випрати. — Продовжив дивитися на дітей. — Та і купатися зможуть.
— Оце ти згадав. Скільки  часу пройшло? Чекав, поки хворіти почнуть?
— Потрібен одяг. — Проігнорував питання. Мені дійсно соромно. Вчитель замурзаних безхатьків.
— Це можна.
— І книги з закляттями. — Повернувся до нього.
— А це складніше. Пошукаю. 
— І перстень з магією світла. Закляття — світловий шар.
Зник, як і не було.  Без темної хмари, без диму, без пилу. Просто був і нема. Він також носій унікальної магії. Я можу подорожувати розумом на будь-яку відстань, він — переносить себе та інших. Який у нього договір з Принцем Темряви?
— Сенсей. — Підбігла дівчинка. — Ми зробили фуро.
— А? — я повернувся. Еее, Юкі? — Добре, Юкі. — Пауза — Що ви зробили?
— Еее. — Дівчинка задумалася, вказала пальцем на купальню. — Готово!
— Добре. Допоможи іншим.
Я спустився до дітей. 
Як наблизився, Сіан саме скинув жменю камінців у спільну купу.
— Сіан. Зачекай. 
Він став як стовп та почав терти руку.
Хто ще? Почав шукати поглядом. Білявий хлопчик саме ніс великий камінь.
— Ерік, Сіан! Принесіть води. — Кивнув на готову купальню.
Перша купальня наповнювалася водою. Колодязь у центрі двору, ходити недалеко.
Коли доробили другу купальню, відправив решту хлопчиків за водою. Їжа була біля входу у храм, і діти нетерпляче поглядали туди.
— Ну добре. Мийте руки та ходімо їсти.
Після обіду повернулися до справи.
Спочатку всіх зібрав:
— Ви вже бачили, як вода перетворюється на лід. Також можна нагріти воду, замість стискання — розпушіть. Дайте їй більше простору.
Але пам’ятайте. Магія небезпечна, якщо швидко розпушити воду, отримаєте вибух. Робіть це повільно, поступово. Схопіть частину води і працюйте з нею. Не хапайтесь за все разом. Краще недогріти, ніж закипіти. Зрозуміло? Але спочатку доробіть купальні та нанесіть води. 
Діти заметушилися, розділили обов'язки. В нашому світі діти не настільки самостійні. 
Готові купальні наповнені водою.
— Діти! — звернувся до всіх. — Запам'ятайте, магія небезпечна. Не спішіть, нагрівайте окрему частину. Нагрівати воду будете в черзі по четверо. Вікрам, поки поспостерігай за іншими. 
Перша група сіла на землю біля купалень.
— Спробуйте це зробити, не торкаючись рукою. Починайте. 
Обхожу купальні по колу, по черзі дивлюсь на дітей. Серйозні, сконцентровані. До води не торкаються.
Бульк! Гучно спливла велика бульбашка. Я обернувся.
— Ай!
— Мая, повільніше.
Оглянув дитину, все добре. Продовжив:
— Тут головне — точність, не швидкість. Не поспішай, спробуй спочатку.
Вона кивнула. Над купальнею Аіши з'являється пара.
— Аіша. Молодець. Досить.
Опустив палицю, протримав, дістав. Волога частина нагрілася, пара злітає з палиці. Обережно встромив палець. Тепла, не гаряча.
— Чудовий результат, Айшо. Намагайтесь зробити так само. — Звернувся до всіх.
Продовжив обхід. Як вода нагрілася у всіх, потрібно охолодити.
— Добре, тепер зробіть шматочок льоду. Не заморожуйте все. Обережно. — Обхожу повільніше, споглядаючи кожен рух, кожну зміну. В купальнях вспливають шматочки льоду.
— Добре, наступні! Айша, Мая, Сорін та Фанг. Ви молодці. Тепер слідкуйте за купальнями, підказуйте іншим. Зупиняйте, як щось піде не так!
Вони кивнули та сіли з протилежного боку. 
Так краще. Я не зможу услідити за всіма. А це чудова ідея. Буду ставити кращих на початок черги. Щоб вони могли слідкувати за іншими. Двічі пройшов довкола купалень, і збирався відійти.
— Сенсей, я зробила. — Юкі біля купальні, вказує на воду.
Підійшов та обережно встромив палець. Це вже не тепла, але ще не гаряча. Опустив всю руку і поводив нею. Приємне відчуття.
— Я не допомагала. Вона сама. — Відгукнулася Сорін.
— Це було швидко. — здивувався, граючися з водою.
— Я. Я дивилася, що робила Аіша. І просто повторила. Взяла таку саме кількість води. Не багато, чесно.
— Добре. Тепер додай льоду. — Витяг руку та відійшов.
Вона кивнула.
Я сидів на сходах, старі кістки. Треба відпочити.
Підбігла Сорін.
— Вчителе, все вдалося. 
— Хай стають наступні в черзі. Продовжуйте.
Вона побігла, я колупався палицею в землі. Без цілі. Старість підходить, думки пливуть повільно. Від роздумів вирвав вигук.
— Чінґао!
Поспішно підвівся та попрямував до купалень. Вода була мутною та парує. 
— Мігель перегрів воду. — Пояснювала Мая. — Купальня — клац, буль-буль-буль. Тепер так!
— Падріно, я все виправлю!
Фанг, Юкі та Сорін скерували воду. Вона змією витікала вгору та повзла подалі в сад, де розтікалася. Вони це зробили самі. Практикуються під час ігор?
— Вчителю, ми все відновимо. — Стояла Сорін. — Мая слідкувала за Мігелем. Але відволіклася. Ніхто не ошпарився.
— Молодці. Нехай Юкі замінить Маю. Та продовжуйте навчання.
Вони відновили купальню, заповнили водою та продовжили. Тренування продовжуються поки не закінчиться енергія. Як завжди. Чим більше витратив, тим більше буде. Чим більше буде, тим складніші закляття доступні...
Знову сів на сходи. Та задивився на захід сонця. 

— Вчителе! — підбігла Сорін. — Ми закінчили. 
— Добре. — Підійшов до купалень. — Сорін, Мігель. Організуйте купання. Воду нагрівати вмієте. В коморі мішок з листям, накидайте у купальню. Листя розтирайте до піни, щоб відмитися дочиста. Спочатку дівчата, потім хлопчики. 
Вони кивнули.
Я з хлопчиками пішов у храм. Біля дверей, лежали два мішка. Майстер телепортів приніс одяг.
— А що це? — Вікрам протягнувся до мішка.
— Не чіпай. Як скупаєшься, обереш собі одяг. Заходьте. Поки дівчата скупаються — попрактикуєтесь у письмі.
Спільне розчароване зітхання.
— Сорін! 
— Так, Вчителю. — Підбігла до сходів.
— В мішках одяг, — вказав палицею, — перевдягнитесь. Брудний одяг залиште на вулиці. 

Дівчата голосно сміялися, поки сумні хлопчики вимальовують на підлозі символи.
Я ходив та вказував палицею на помилки. 
Зайшли дівчата в чистому одязі. Хлопці зраділи, та попіднімали голови в очікуванні, що муки скінчилися.
— Мігель. Ваша черга.
Хлопці почали виходити, дівчата заходять.
— Арре-арре! — скомандував хлопчиками. Він старанний.
— Мігель! Біля входу мішок з одягом. Переодягніться, як скупаєтесь.
— Йя естас, падріно! — Кивнув.
Побіг за іншими.
— Їжа! — Чіома показує в руках ковбасу та хліб з висівок.
— Беріть та вечеряйте.
Мая заносе два кошика. Сідаю до гримуара. На чому там зупинився?
З вулиці доноситься гучне: "Уфф". Голос Еріка. Значить, усе добре.