Розділ 10. Наставник: всі за і проти

Цього разу я побила всі свої рекорди, мої очі все ще були розплющені, коли рожеве сонце Диверси розправило свої крила над сплячою академією. А варто було мені провалитися в сон, як у мою свідомість увірвалися дивні за звучанням вірші:
- Підйом! Вставай! Штанці одягай! - Боже, що це? Невже це мені сниться? - Хто проспить у свій перший день, той пузатенький тюлень! - Голос все гуркотів наді мною, змушуючи розплющити очі і витріщитися на дуже щасливе обличчя Хранителя на стелі.
– Альм! - І стільки обурення вклала у свій голос, наче проклясти його хотіла.
- Доброго ранку, дівчата! Персональна побудка від Куссі! - Промовили «губи», які не переставали посміхатися навіть під наш з Белль дружнє сумне зітхання. - На зарядку ставай! Руки й по… кхе піднімай! - Ще один рядок, і я його вб'ю, і мене не зупинить навіть те, що він вже дух.
- Це навіть для мене занадто, - скуйовджена гнома зіскочила з ліжка і поплелася у бік ванної кімнати. - Сподіваюся це разова акція, - з останнім зауваженням сусідки я була цілком згодна.
- Ой, теж мені ніженки. Я тут для них стараюся, а вони… - так-так, ми невдячні адептки. Останнє слово озвалося якимось незрозумілим теплом усередині. Вже сьогодні.

На сніданок ми з'явилися одними з перших, хоча я й продовжувала позіхати, навіть коли жувала, а потім наша компанія поскакала на майданчик прямо перед головним входом до центрального корпусу академії.

За словами Реля ми зайняли найкращі місця, після чого почали чекати поки поляна наповниться адептами, що галділи, а на верхніх сходинках ганку з'являться всі ключові фігури навчального закладу, включаючи ректора.

- Дорогі адепти. У цей важливий для кожного з вас день ми вітаємо новачків в Семисвітній академії. Саме сьогодні розпочнеться ваше нове життя, і саме зараз ви стаєте частиною всесвіту магії. Комусь із вас приготована доля стати великим першовідкривачем, а хтось своєю скромною працею підтримуватиме рівновагу в цьому світі. Хтось стане воїном, а комусь буде дано відроджувати флору та фауну нашої планети. У кожного з вас своя дорога, але пам'ятайте: тепер ми одна сім'я, і ​​якщо вам потрібна буде допомога, ви завжди можете звернутися до будь-якого мага у вашому оточенні, - всі ми стояли і слухали ректора, затамувавши подих. Кожен на цій галявині відчував на собі всю магію сказаних чоловіком слів і намагався вірити в те, що саме він стане видатним членом суспільства. - Що ж, я трохи захопився. З сентиментальними старими часом таке буває, - назвати голову академії старим у мене б язик не повернувся, але він схоже навмисно додавав собі років цим виразом, щоб виглядати солідніше.
- Насправді йому триста сімдесят три роки, - прошепотіла мені Белль, а я втратила можливість говорити: беру всі свої слова назад. - Але, не дивлячись на такий молодий вік, наш ректор домігся чималих висот, повертаючи академії світове ім'я, - що? Молодий вік? Та він же ще мабуть динозаврів бачив... Ну, це я звичайно загнула, але птахи додо точно при ньому не стало.

І чи не приклав він до цього свою руку? Пам'ятається, хлопці розповідали, що ректор чудовий стрілець. Я звузила очі, видивляючись на одязі голови академії трофейне пір'я птахів, що колись вимерли. А чоловік тим часом продовжив свою промову:
- Вчіться! Пізнавайте нове і не забувайте наше минуле, щоб не повторювати його помилки, - це він зараз про вбивство подружжя королівських феніксів? – А зараз найочікуваніша частина – розподіл по факультетах! Заступник Олдані, прошу, - вперед вийшов старий дідусь, який таким же надтріснутим, як і його пенсне, голосом почав зачитувати список адептів і факультети, до яких їх приписали.
Я сумно розглядала шкарпетки своїх нових туфель, що дісталися мені разом із формою академії, і чекала, коли черга дійде до мене. Час минав, лави навколо мене рідшали, і я вже була готова закукарікати, аби якось позбавити себе від сонних чар, навіваних голосом заступника ректора, як раптом небеса зглянулися, і я почула своє ім'я:

– Олександра Вяльцева. Факультет магічної рівноваги. Декан Ендабріель Драгонійський, - по рядах пройшлося шепотіння, а я в нерозумінні витріщилася на привітньо махаючого мені зеленоокого чоловіка.

Це мій керівник, чи що? Все добре, от тільки про такий факультет я не чула, хоча сусідка мені чітко перерахувала всі наявні, та ще й прізвище у викладача було дивне, надто вже нагадувало мені нашу англомовну інтерпретацію слова «дракон». Невже він із цих хвостатих? Та й народ навколо себе надто жваво поводився. Звичайно, на мене і до цього дивилися, але до чого такий ажіотаж ледве оголосили мого декана? Суцільні загадки, і схоже розгадувати мені їх доведеться самій.

Всі ці думки пролетіли в моїй голові, поки я йшла до надто доброзичливого викладача. От дивлюся я на нього, і в голові тільки одна думка – не пощастило йому зі мною, ой як не пощастило. І я б на місці чоловіка так не зубоскалила.

Олларік
Моє прохання стати наставником Олександри здивувало Олредіка, він навіть запнувся на півслові і з дивним виразом обличчя глянув на мене.
«І ти туди ж?», - із сумнівом у голосі промовив ректор Семисвітньої академії, але я все ж таки  хитнув головою, не погоджуючись, і відповів йому те, що вже казав і самому собі: «Просто хочу їй допомогти, надто високий рівень сили, дівчина не справляється».
Голова академії кивнув на мої слова, погоджуючись, і пообіцяв подумати. Надто вже багато пропозицій йому надійшло, і було б безглуздо відмовлятися від деяких з них, от Олредік і зволікав, намагаючись вибрати найвигідніші не тільки для себе, а й для іносвітянки. Жадібністю він не відрізнявся, тому до питання підійшов з усією властивою йому відповідальністю.

А на ранковому розподілі адептів по факультетах я приголомшено дивився на сусіда, який щасливо посміхався та махав рукою Рудій. Але мене здивувало не це, а прізвище нового наставника Олександри – Драгонійський. І якщо при знайомстві ім'я, кинуте драконом із побоюванням, не змусило мене навіть засумніватися, то зараз я точно знав, хто став переможцем ректорської рулетки. Принц Драгонії, перший син імператора та його спадкоємець. Так, з таким не посперечаєшся, навіть дивно те, з якою легкістю він почав спілкування на рівних.