- 24 -

Райвель Амстронг був наймолодшим з решти капітанів, в якого купа статків, родинні зв’язки з головнокомандувачем та щаслива доля, адже він був ще й сином героїв. Райвель не вважай то щасливою долею, адже його справжні батьки загинули, відчайдушно захищаючи королівство. А він лишився сам зі своєю таємницею, про яку дізнались одиниці.

 Всі в королівстві Вогню та за його межами визнають силу Райвеля Амстронга, розум та привабливість капітана легіону Фенікса. Та ніхто не знає, як йому складно дісталось місце капітана у двадцять два роки. Коли решта лиш вступають до легіону у двадцять – двадцять три, Райвель вже склав іспити на найкраще, пройшов фізичні тренування, двобої та мав всі успішно виконані місії. Він геній, а генії часто мають проблеми з комунікацією, пошуку справжніх друзів.

Райвель, якому потрібно було завжди все  контролювати, інакше він не вмів, а ще не вмів допускати похибок. Майже у свої тридцять два зіткнувся з Севіль Одерштейн. Вона стала його першою похибкою, за якою тягнулось решта майбутніх похибок. Чомусь ввечері вчора він про це не думав, його здоровий глузд, холодність та приземлена реальність десь поділись, щойно рудоволоса дівчина переступила поріг його кабінету.

Амстронг лиш хотів трішки маніпулювати Севіль, та її владою, яка їй дістанеться. Вийшло зовсім не те, власні почуття, які він пригнічував весь час,  вирвались в самий не потрібний момент.

«Спочатку справи та обов’язок… Севіль потім!» — він майже собі наказав, не думати про неї.

— Капітане… — Едрік з легка прибіднявся на ліктях, побачивши в своїй палаті того, хто був його взірцем для наслідування. І різко зблід, розуміючи серйозність наслідків бійки, якщо капітан навідав його особисто.

— Лежіть новобранець Енвуд, не напружуйте своє тіло даремно, — Райвель підійшов ближче до ліжка пацієнта. — Ваш брат тут. Він тимчасово наш гість зі своїм солдатом.

— Ви його викликали? — Едрік зблід ще гірше.

— Ні, ви тут ні до чого. Його було запрошено погостити ще задовго до вашого з Ікасо, інциденту. Прошу залишити мене з новобранцем на одинці, — Райвель звернувся до медичного персоналу, який знаходився в кімнаті.

— Перепрошую, капітане, йому потрібно поставити крапельницю.

— Це може почекати десять хвилин?

— Так, капітане.

— Тоді залиште нас у двох на десять хвилин.

— Так.

Щойно персонал вийшов, капітан підсунув стілець до ліжка Едріка, сідаючи напроти нього так, щоб той повністю його бачив.

— Едрік Енвуд – бездоганний новобранець, що набрав найвищий бал серед решти у фізичних уміннях. У вас бездоганна підготовка. І в той же момент ви набрали найнижчий бал по складанню стратегій. На останньому спеціалізується ваш старший брат. Я не буду лізти в сімейне, але не складно провести паралелі, і чому саме ви завалили на іспитах саме цей предмет. — Райвель на кілька хвилин зупинився, дивлячись прямісінько в очі Едріка. — Ви новобранець найкращого легіону, потрапити на відбір – вже досягнення. Тож мені потрібно знати причину, яка вас змусила переступити через власне перспективне майбутнє та вчинити бійку. Ви цілком усвідомлювали, що через це можете вилетіти з програми.

— Вибачте мені, капітане. Я не стану доносити чи скаржитися. Робіть все за уставом, — Едрік відвів погляд в сторону.

— Едрік, не плутайте гідність з дурістю. Ми з вами у двох і від ваших слів залежить, які будуть наслідки в цієї бійки.

— Асандр назвав Севіль підстилкою. Він не мав права її так називати, — Енвуд-молодший не поглянув на капітана.

— Ви ж розумієте, що Ікасо вас просто провокував? А ви піддалися цій провокації. Двічі.

— Так, цілком розумію, — Едрік поглянув на капітана, який пронизливо дивися на нього. — Розумієте, Севіль хороша дівчина й не заслуговує цькування чи подібних виразів. Вона тут одна, в неї не має родини яка б відстояла її інтереси, власні кордони. Вона сама, і коли решта новобранців їй підсвистують в спину, вона удає, що не чує цього. Їм здається це весело, їй не дуже. Я розумію, що порушив правила, але якби нічого не вдіяв, порушив би власні моральні принципи.

— Едрік Енвуд, вітаю. Ви щойно підписали собі квиток в майбутнє.

— Мене виключено?

— Вас прийнято на постійній основі. Від сьогодні, ви повноцінний член легіону, якому потрібно багато чого навчитися. Як закінчите лікування зайдете до мене за новим розкладом. Ви більше не входите в категорію «новобранці на вступ», —  Амстронг направився до виходу.

— Капітане… — Енвуд трішки забарився.. — Хіба не потрібно набрати найбільшу кількість балів та скласти іспити, щоб повноцінно вступити у легіон.

— Потрібно. Щойно ти отримав від мене найбільшу кількість балів за свої моральні принципи. Саме такі мені потрібні солдати. З якими не страшно відвернутись, добре знаючи, що твою спину прикриють.

— Дякую! Я вас не підведу!

Райвель вийшов з палати, залишивши Едріка щасливим та шокованим одночасно.

— Капітане! — вигукнула Севіль, яка весь час стояла під дверима. — Медичний персонал, сказав, що заборонено навідувати Едріка.

— Вже можна.