9.

Яна

Я довго задавала собі запитання що спонукало мене погодитися на цю авантюру?

Ну дійсно?Чому мені не жилося спокійно?

Що саме стало основним поштовхом прийняти ці правила гри?Грошова винагорода, як змога довше пожити в своїй омріяній квартирі?Так я в ній не житиму а буду поруч з тим нарцисом.Чи може всетаки сором, потрібно було розказати правду батькам.А тоді мене незалежну дівчинку змусили б повернутися додому, крах моїм амбіціям і омріяним планам.Ні до цього я точно не готова, краще вже грати закохану дурочку заодно і перевірю свої акторські здібності.

-Що?- Віка ледве не подавилася піцою коли я повідомила їй цю новину- ти і він?Це ж як вогонь і вода, як таке взагалі могло статися?- подруга сміється мені в обличчя і не вірить в наші стосунки.

-Ти права..Ми будемо грати пару

-Ти що з дуба впала?Як ти взагалі до такого докотилася?

-Скажімо так я вирішила розбавити своє нудне життя.

-Так розбавляй наздоров'я навіщо ж жити разом і грати парочку?

-Ця божевільна ідея належить твому кавалеру.

-Ян тобі не варто брати в цьому участі, нехай розхльобують самі.

-Я думала про це.Якби цивілізація під назвою інтернет не дійшла до батьків то я так би і вчинила б.

-Я хвилююся ..- знизує плечима

-За кого ?За мене чи за нього?Не хвилюйся я його не вб'ю

-Давай на чистоту і все по пунктах:він красунчик, і вміє зачаровувати, разом будете жити отже дізнаєтеся поблище одне одне.Що якщо ти закохаєшся у цього хлопця?Зізнайся сама собі що є всі шанси, і ми дівчата западаємо саме на таких.

-Ти що в мене на нього алергія!Яке кохання?

-Це ти зараз так говориш, а потім є всі шанси плакати.

-Давай не будемо загущувати фарби.

За розмовами минає півдня, і я починаю збирати деякі речі для співіснування з Андрієм.Так не хочеться покидати своє житло за цей рік я прикипіла до нього, а далі знову невідомість і спроба звикнути до нового місця.

Андрій як і обіцяв приїхав за мною після репетиції і ми разом покинули мою картиру.

-Де ти тримаєш прибиральний інвентар?- запитую як заношу свої речі в квартиру

-Навіщо тобі?

-Ти тут такий свинарник розвів, я до такого не звикла.

-Так давай домовимся відразу: ти не будеш тут нічого чіпати окей?

-Я не буду жити в такому бруді!

-Чудово скатіртю доріжка!- вказує на двері

-Хамло!- захожу в кімнату гучно гримаючи дверима.

Там провожу аж до вечора і змушує мене вийти звідти голод.Світло в його кімнаті не горить отже або кудись звалив або ж спить.Це й на краще зможу спокійно повечеряти.Відкриваю холодильник а там миш повісилася!Цікаво цей вампір чимось харчується окрім моєї енергії?

В будь якому випадку потрібно йти на вулицю і шукати найблищий супермаркет щоб скупитися.З його гостинністю я скоро копита відкину.

На дворі темна нічка, але десь через кілометр я таки знаходжу те що шукала.Кидаю в корзину все для бутербродів пачку чіпсів, сік, та дещо з напівфабрикатів.Я хоч і вмію готувати але не полюбляю це робити, я надто зайнята щоб стояти біля плити.Йду до каси.

По приходу в квартиру прямую на кухню і ставлю чайник для чаю, поки він закипає роблю декілька бутербродів та сідаю за стіл з надією нарешті повечеряти.

-О бутерброди!Дякую- ця нахаба виходить неочікувано і краде мою вечерю

-Ти я бачу від скромності не помреш?

-Тобі що шкода?

-Та ні я не жадна..- починаю робити ще декілька вже й на цього проглота.

-Які плани на вечір?

-Ніяких, спати

-Ти така скучна, як щодо того щоб розвіятися і заодно засвітитися в якомусь клубі?

-Я ще від минулого не відійшла.

-То ти за?Чудово тоді йди збирайся я покищо розбируся з вечерою

-Ей взагалі то я теж хочу їсти

-Нормальні дівчата після шостої не їдять

-Виходить я не нонормальна!Бутерброд поклав!- коли я голодна мене краще не злити.Під моїм пильним поглядом йому таки доводиться уступити

-Я буду тебе чекати!І одінь щось сексуальніше- ага щяс розігналася, шкода що в своїй колекції не маю паранжи зараз це саме те що підкреслить мій настрій.

Для цієї події я надіваю чорні кожані штани і червону блузку з трішки відкритим декольте, підбори як невід'ємна складова життя.З зачіскою довго не видумую просто вирівнюю волосся і залишаю розпущеним, легкий макіяж ось і всі збори.

-Я готова- вигукую коли залишаю межі кімнати.

-Вау!Цукерочко, виглядаєш чудово

Вогні вечірніх вулиць сяють яскравіше будь-яких зірок.Нічне життя вирує повним ходом, ми під'їджаємо до найкрутішого клубу в якій тусується сама еліта і мажори.Відразу помічаю за одним із столиків Діму і Лео в компанії чарівних дам, і прямуємо туди.

-Привіт- по черзі вітаються хлопці і знайомлять зі своїми супутницями.

Андрій як галантний кавалер  пропонує мені сісти відсунувши крісло і сам сідає поруч закинувши свою руку за моє плече, таким чином він наче помічає свою територію.Після кількох чарок хлопці повністю розковуються і починають балакати на різні заборонені теми підйобуючи один одного.

Не пройшов і повз їхньої уваги мій наречений.Мені повідали досить таки цікаву історію з його біографії як під час одного побачення дівчина помстилася нашому серцеїду залишивши його в прямому сенсі без трусів вночі посеред пляжу.Я не могла стримати своїх сліз від сміху.

Весь час мене я не залишаюся без уваги .Хлопці по черзі цікавляться моїм життям, відношенням до життя це така банальність але приємно навідміну від нашої зірочки яка абсолютно нуляча по інформації та його це особливо й не цікавить, адже погляд прикутий десь повз мене через два столики

-Слюньку підбери- з усієї дурі наступаю йому на ноги і нашіптую так щоб чув лише він

-Ревнуєш?

-Багато честі, не хочу виглядати ідіоткою перед іншими.

-То може потанцюємо, - підводиться і подає мені руку.А чому б не потанцювати як грати то до кінця, головне щоб та гра потім боком не вилізла

Ми піднімаємося на танцмайданчик де піддаємся почуттю ритму.Він притискає мене до себе зі спини і злегка обнімає так що я відчуваю його дихання у себе на шиї.Ми так близько один від одного що нікому й в голову не прийде думка що наші стосунки фальшиві.Я повертаюся до нього лицем і закидаю свої  руки за шию, він хапає мене за талію та під час танцю ніжно нахиляє дозаду ледве торкнувшись губами до витягнутої шиї.