Мамо, я в рієлтори піду! Бо вчитись не треба, а гроші самі йдуть до кишені

Сучасний ринок праці висуває жорсткі вимоги: вчись п’ять років в університеті, здобувай досвід, проходь сертифікацію.

А потім ще інтернатура, якщо університет медичній. Вірно?

Але є одна унікальна сфера, де диплом про вищу освіту потрібен хіба що для того, щоб підкласти під ніжку хиткого столу на орендованій квартирі. Ласкаво просимо у світ українського рієлторства — бізнесу, де поріг входження нижчий, ніж плінтус у хрущовці, яку ви будете продавати.

Проста математика: як стати «експертом» за 15 хвилин

Для старту успішної кар'єри вам знадобиться мінімальний набір інструментів: смартфон, доступ до інтернету та повна відсутність сорому. Алгоритм дій професіонала виглядає так:

• Крадіжка контенту. Знаходите на OLX оголошення від реального власника квартири.
• Легкий ребрендинг. Копіюєте фотографії, трохи змінюєте опис (обов'язково додаєте слова «ексклюзив», «елітний» та «затишний») і виставляєте від свого імені.
• Фінансове диво. Додаєте до вартості квартири 5% комісії за продаж або 50-100% за оренду.

Вітаємо, ви — провідний фахівець із нерухомості. Тепер ваша головна задача — встигнути першим відповісти на дзвінок покупця і в жодному разі не дати йому зустрітися з власником віч-на-віч, доки вони не підпишуть папірець про ваші комісійні.

Робочий день «важкої праці»

Багато хто думає, що рієлтори важко працюють. Давайте подивимось на цей титанічний графік:

• 9:00 - 11:00. Копіювання чужих оголошень та створення «оголошень-болванок» (це коли квартири не існує, але ціна гарна, щоб клієнт подзвонив).
• 11:00 - 14:00. Телефонні розмови у стилі: «Добрий день, квартира актуальна? А, ви рієлтор? Шкода».
• 14:00 - 17:00. Перегляди. Тут відбувається головне таїнство — рієлтор мовчки стоїть у кутку кімнати, поки покупець сам розглядає сантехніку. Єдина функція агента в цей момент — вчасно повернути ключ у замку дверей і сказати: «Ну що, берете? Бо за мною ще черга з трьох людей».

За цей перформанс у стилі театру мімів посередник щиро розраховує отримати суму, яка дорівнює місячній зарплаті вчителя чи хірурга. За що саме платяться ці гроші — не знає ні покупець, ні власник, ні сам рієлтор.

Юридична відповідальність «нуль відсотків»

Найпрекрасніше в цій професії — повна відсутність ризиків. Якщо після угоди виявиться, що квартира під арештом, у ній прописані троє неповнолітніх дітей і один привид колишнього власника, рієлтор просто розведе руками. У стандартному договорі інформаційних послуг (а саме його ви підписуєте) дрібним шрифтом написано, що агентство просто «показало об'єкт». Якщо завтра квартиру забере банк — рієлтор уже поза зоною досяжності, він шукає нових клієнтів.

Але зачекайте: адекватні існують?

Справедливості заради варто визнати: серед тисяч «інформаційних партизанів» на ринку є й справжні професіонали. Їх мало, вони як червонокнижні птахи, але вони існують.

Нормальний рієлтор — це не той, хто перепощує чужі фото. Це людина, яка:

• Дійсно перевіряє документи на об'єкті ще ДО того, як показувати його покупцю.
• Знає різницю між серіями будинків, розуміє, де несуча стіна, а де дранка, і чесно каже про грибок у кутку.
• Вміє торгуватися в інтересах свого клієнта, відбиваючи вартість своїх же послуг.
• Не бере гроші «за повітря» з обох сторін одночасно, а чітко працює на того, хто його найняв.

Такі фахівці зазвичай мають чергу по рекомендаціях і не спамлять фейковими оголошеннями. Але, на жаль, вони губляться в океані «експертів», які вчора продавали каву на розлив, а сьогодні вирішили, що вони — акули житлового бізнесу.

Для більшості ж професія рієлтора залишається ідеальним способом заробити на хліб з маслом (і бажано з ікрою), не напружуючи ні мізки, ні руки. Головне — впевнений голос і вміння переконливо говорити: «Ця квартира розкішна», навіть якщо зі стелі на вас щойно впав шматок штукатурки.