Фейкові оголошення і «приманки»

Одна з найстаріших і найживучіших традицій українського ринку нерухомості — це квартира, якої не існує. Точніше, формально вона ніби існує. На фотографіях — чудовий ремонт. Ціна — підозріло солодка. Район — саме той, який ви шукали. І навіть опис виглядає так, ніби його писав маркетолог у стані натхнення і легкої іпотеки.

Проблема лише одна: коли ви телефонуєте, раптом з’ясовується, що квартири вже немає.

І тут починається магія.

— «Ой, буквально щойно внесли завдаток».
— «Ви не повірите, тільки годину тому забрали».
— «Дуже шкода, був чудовий варіант».
— «Але є схожа квартира, давайте покажу».

І людина, яка дзвонила за однією квартирою, несподівано опиняється всередині ріелторської воронки продажів.

Тому що метою оголошення інколи є не оренда або продаж квартири.
А отримання дзвінка.

Фейковий об’єкт у такій схемі працює як наживка:
— дешевша ціна
— красиві фото
— хороший район
— мінімум недоліків в описі

Тобто оголошення створюється не для того, щоб квартиру орендували або купили, а для того, щоб клієнт емоційно «зачепився».

І тут ринок нерухомості починає трохи нагадувати сайт знайомств, де на аватарці — голлівудська модель, а на побачення приходить зовсім інша людина і каже:
«Ну зате я теж цікава особистість».

Особливо кумедно виглядають ситуації, коли одна й та сама «ідеальна квартира» роками кочує різними сайтами, агентствами і телефонами, перетворюючись майже на міську легенду. Її ніхто не бачив, але всі про неї чули.

Іноді ріелтори навіть не вважають це обманом. Для багатьох це просто «маркетинг», «залучення клієнта» або «робочий інструмент».

Логіка приблизно така:
«Ну так, цієї квартири немає. Але ж ви все одно хочете купити квартиру? Отже, яка різниця?»

Різниця, звісно, є.

Бо людина витрачає:
— час
— увагу
— емоції
— очікування

А головне — вона заходить у переговори вже в стані легкого розчарування і поспіху. І це дуже вигідний психологічний момент для продажу менш привабливих варіантів.

Саме так і будується класична воронка:
приваблива «квартира-мрія» → дзвінок → «ой, уже продано» → серія гірших, але дорожчих варіантів → тиск → «ринок зараз складний, треба брати».

У якийсь момент людина навіть починає думати:
«Може, і справді це нормальна квартира…»

Хоча ще вчора вона б навіть не відкрила таке оголошення.

Найіронічніше в цій історії те, що ринок настільки звик до фейкових об’єктів, що багато покупців уже автоматично сприймають брехню як частину сервісу. Майже як погану погоду або маршрутку, яка «буде через дві хвилини».

І це, мабуть, найточніший симптом системи:
коли ненормальне перестають помічати, бо воно стало професійним стандартом.