Розділ 27.5

Хейлі

Наші обійми закінчилися так само раптово, як і почалися. Я не знала скільки ми так простояли, тому що перестала звертати увагу на час. Він раптом став абсолютно неважливим. Я насолоджувалася моментом, почуттям захищеності та близькості. Ці обійми означали для нас багато. Вони справді були актом довіри. Ейден визнав, що заплутався. Враховуючи його характер, можна дійти невтішного висновку, що це далося йому нелегко. Хоч він так і не зміг розкритися, це був перший крок назустріч прийняття себе.

Демон різко відпустив мене і коротко повідомив:

— Вони прийшли.

Я зрозуміла, що він мав на увазі Нейтана та нового ангела впливу. Ним виявилася Джаель. Від неї несло силою, але, на відміну від Ерели, не віяло зарозумілість, арктичним холодом чи відчуженістю. Вона викликала не страх, а повагу.

Ангел впливу торкнувся голови Хенка, прикрив очі, завмер так на кілька секунд, а потім повідомив:

— На нього вплинули вчора близько обіду. Навіяли дії і понишпорили в його пам'яті. Я заблокувала нав'язані йому думки. — Джаель глянула на мене. — Це не повториться, якщо на нього повторно не впливатимуть.

Її очі дивилися так по-людськи, що на секунду я перестала бачити в ній величного ангела.

— Таким, як я, достатньо лише одного дотику, щоб увірватися в голову людини.

— Значить учора по обіді. — Кивнув своїм думкам Нейтан.

— Правильно, — підтвердила вона.

Я подивилася на годинник — вже було за північ. Це означало, що в голові Хенка нишпорили наступного дня після приходу ангела впливу. Після обіду він мав бути на роботі. Саме там йому навіяли мене вбити. Отже, Ерела не нав'язувала йому думки про моє вбивство, коли приходила перевіряти його.

Нейтан вирішив, що буде краще, якщо Хенк найближчим часом перестане ходити на роботу під приводом хвороби. Це не вирішило проблеми, а лише відстрочило загрозу. Ангел впливу міг повторити напад, як тільки Здоровань переступив би поріг будинку. Навіть тут не було безпечно. І все тому, що хтось намагався мене вбити. Я з іншого світу — небезпечного, повного таємниць і божественних істот. Вперше задумалася про те, що для Хенку дійсно буде краще, якщо я зникну з його життя.

«Він втратить ще одну близьку людину, але буде живим і неушкодженим. З іншого боку, хто я така, щоб вирішувати це за нього?»

Але я не могла йому все розповісти.

За наказом Нейтана Джаель змусила Хенка забути про те, що сталося, і навіяла йому, що він хворий.

— У фізичному плані він залишиться здоровим, але вважатиме, що у нього застуда, — пояснила вона.

— Він же марно прийматиме ліки, — помітила я. Мене не залишало почуття, що ми чинимо нечесно по відношенню до нього. — Це шкідливо для організму.

— Можу запрограмувати його так, щоб він при думках про ліки думав, що вже прийняв їх.

Я кивнула на знак згоди.

Довго Джаель не стала затримуватися — після того, як виконала свою роботу, покинула нас, а насамкінець сказала:

— Він піддавався неодноразовій дії на мозок. Будьте обережні. Якщо таке ще раз повториться, то у нього почнуться проблеми із головою.

Про це попереджала Ерела. Моє серце розривалося від несправедливості і жалю до Здорованя. Він не був ні в чому винен, але через інших міг збожеволіти або мати провали пам'яті.

Після відходу Джаель Нейтан поцікавився про моє самопочуття і роздав доручення. Хенка ми перенесли до його кімнати. За словами ангела впливу, він мав проспати до обіду. Адамові мій наставник наказав стежити за ним, поки той не прокинеться, а потім не зводити з нього очей. Ліам мав патрулювати будинок на першому поверсі, а Ейден заявив, що не відійде від мене більше, ніж на кілька метрів. Своє рішення він аргументував тим, що божественній істоті достатньо кількох секунд, щоб матеріалізуватися біля мене та вбити. Всі заперечення він відкинув, але погодився піти на поступку — охороняти мене біля дверей.