Розділ 19.5

— Про що ви? — питливо подивилась на неї.

«Якщо вона про Ейдена, то з ним дійсно доведеться нелегко співпрацювати, допоки ми не розберемося з нашими душами».

— Про життя, — видихнула вона, а потім невимушено спитала: — Коли ти прийдеш до мене вчитися в'язати?

Від мене не сховалося, що старенька спеціально змінила тему, але я не повелася на це.

— Що означає, що доля мене покарала? Він завдасть мені шкоди? Чи людям, яких я люблю?

Я сподівалася порозумітися з ним, знайти компроміс, спілкуватися без зайвого кровопролиття. Найбільше боялась, що він знову встромить ніж в спину, як день тому.

— А хіба він цього вже не зробив? — пирхнула міс Дороті. — Зло криється у вашому минулому і отруїть майбутнє. Воно вже приходило за вами і не заспокоїться, доки його не випалять вщент.

Минулого разу вона казала мені, що зло прийшло за нами. Тоді я не зрозуміла, про кого вона говорить. Тепер стало ясно, що це стосувалося мене з Ейденом. Вона завжди говорила правду, а це означало, що попереду на нас чекали серйозні неприємності.

— Як його зупинити? 

— А ось це вже твої проблеми, ось і вирішуй їх сама.

— Але…

— Щось я сьогодні надто балакуча, — перебила мене жінка і почала знову розгойдуватися в кріслі. — До швидкої зустрічі, сирітко Хейлі. І пам'ятай, щоб розплутати клубок, треба навчитися його сплітати.

У мене було ще багато питань, але я стрималася. З неї навіть тортурами не витягнеш ні слова, якщо вона сама цього не захоче.

Переборюючи занепокоєння та цікавість, заплющила очі і видихнула. Потім попрямувала до дверей і на прощання сказала:

— Я скоро повернуся, і ви обов'язково навчите мене в'язати.

Після цього грюкнула дверима.