Розділ 3.2

Зазвичай мене практично неможливо було вивести на емоції, бо я завжди знала причину поведінки людини і чого саме вона хоче від мене. З моменту нашої зустрічі з цим незнайомцем мої датчики вибилися з ладу. Якщо з дивним блондином, я просто нічого не відчувала, то в цьому випадку була як на американських гірках. Не володіла ситуацією. Панікувала через невідомість.

Раптом зрозуміла, чого він домагається. Побачила це в його погляді.

Ітан тиснув на мене, позбавляв особистого простору, вимагав негайних відповідей. Він хотів, щоб я злякалася, розгубилася та запанікувала. Після цього усвідомлення мені ставало спокійніше. Я не збиралася піддаватися його маніпуляціям. Мені було невідомо, що за гру він затіяв і навіщо, але в одному була впевнена.

«Може я і божевільна, але і він не такий простий. Йому щось відомо. І він може привести мене до відповідей. Можливо, поки рано виганяти його».

Руки стиснулися в кулаки, зупиняючи тремтіння.

— Ні, — моя відповідь звучала упевнено.

Результат не забарився.

Він звузив очі, видихнув і різко відступив назад.

— На добраніч, Хейлі.

Ітан знову привабливо посміхнувся, але я вже не вірила цій посмішці.

Швидко вийшла з кімнати та пішла до себе. Я відчувала присутність хлопця в сусідній кімнаті так чітко, що могла з упевненістю сказати, в якій точці він знаходиться.

Це було страшно.

Ще мені не давали спокою нові запитання.

«Припустимо він справді сказав правду, тоді що це за подвійна гра? У вітальні зразок дружелюбності, а наодинці справжній диявол. І це дивне рукостискання, під час якого я пережила легку ейфорію. Він теж щось відчув, але промовчав. Це було видно по його обличчю. Яка в нього мета? Може він в курсі моїх здібностей? Але звідки? Про це ніхто не знав».

До того ж я ще пам'ятала зустріч із дивним хлопцем у «Яйці Боба».

Після довгих роздумів прийшла до думки, що час все розставить на свої місця і заснула. Цієї ночі кошмари мене не турбували.

____________

Підтримати автора ви завжди можете зірочками та коментарями❤️

Щиро Ваша Дар’я Дзвін.