Розділ 32: На межі дозволеного

Арена дуелей була вимощена зачарованим каменем, що поглинав ударні хвилі. Над нею — навіс із невидимої магічної мембрани, яка заломлювала світло й захищала глядачів від побічних ефектів. Студенти зібралися навколо, гуділи, мов вулик.

Сьогоднішні поєдинки — особисті, й Насті дісталась Айра Вельтір — представниця Академії Серарій, одна з «еліти», недавня фаворитка зимового балу. Бліда, з білим волоссям і злими срібними очима, вона ступала по арені, ніби по королівському килиму, осипаючи Настю отруйною усмішкою.

— Зроби обличчя простішим,  це ж не парад лжеспадкоємців, — прошипіла Айра, знімаючи рукавички.

Настя стала навпроти, меч у руці, волосся заплетене в бойову косу, погляд — спокійний, майже крижаний. Арбітр — магістр дуельної школи з капюшоном до брів — подав знак.

Колокол.

Початок.

Спершу все йшло чесно. Звичайні прийоми — магічний щит, спалах вогню, вихор повітря. Але Настя рухалась інакше — точніше, гнучкіше, ніби передбачаючи кожен хід супротивниці.

Айра злилася. Дуже. Вона прошепотіла заклинання якоюсь забороненою мовою, і повітря навколо неї загус — чужа магія, липка, зловісна. Наступної миті Настя відчула, як її права рука немов оніміла, ніби по ній пройшов розряд темряви.

— Припини використовувати заборонені формули! — викрикнув хтось із трибуни.

Та арбітр мовчав. Або не бачив. Або… не хотів бачити.

Айра хижо усміхнулась. Прокляття діяло. Вона рвонула вперед, маючи намір вибити меч.

Настя зробила крок назад, відпустила клинок — і в останню мить викликала вихор сили зсередини, зірвавши із зап’ястя захисний браслет Араміс. Спалах. Вибух. Гроза. Заборонене закляття Айри розвіялось, мов дим на вітрі, вириваючи з тіні її справжню тактику.

Кристали над ареною спалахнули червоним — сигнал порушення правил. У магічних дзеркалах почався відкат — уся дуель програвалася в уповільненні. Глядачі затамували подих.

Настя стояла посеред арени — права рука тремтіла, на обличчі — ані болю, ані злості. Лише спокійна, крижана гордість.

Айру відкинуло відкатом її ж магії, і вона заверещала:

— Вона мене зпровокувала! Вона…

— Мовчи, — перебив її магістр. — Ти використала темну формулу Т’неліт. Заборонену. Ти знаєшь ціну. Тебе дискваліфіковано. І… виключено із Академії Серарій.

Шепіт. Гул. Хтось зааплодував. Хтось лише стиснув губи.

Із трибуни хтось крикнув:

— От і кінець твоїй елітності, Айро!

Айра, розлючена, вирвалась із рук наглядача й метнула погляд у бік Насті:

— Це ще не кінець! Це лише початок!

Настя кивнула, не відводячи очей:

— Ти права. Початок. Тільки не твій.