Глава 24: Новий цикл і виклик

Після балу Академія, здавалося, змінила свій ритм. Коридори стали гучнішими, учні бадьорішими — і справа була не лише в оновленому розкладі. Перший навчальний цикл наближався до свого екватора, а отже — настав час щорічного Турніру між Академіями Великого Союзу Магів.

❄️ Зимовий ранок
Усе почалося не з традиційної теорії, а з урочистого збору на головній терасі Академії. Морозне повітря пробирало крізь мантії, дихалося глибоко, обличчя пощипував сніг — дрібний, сріблястий, що м’яко кружляв у світлі чарівних ліхтарів. На місці, де зазвичай стояли статуї великих архімагів, тепер майоріли прапори: темно-синій із срібним місячним узором Академії Тіней, бордово-золотий — Гірської школи Клеймор, ізумрудний із рунічним знаком — Академії Іссіль, і, звісно, глибокий фіолет з гербом Древа і Семи Стихій — прапор рідної Академії Лерейна.

Настя стояла серед своєї групи в теплій мантії зі срібною ниткою й новим значком рівня. Поруч — Ріна та Саян, обидві схвильовані, як перед битвою.

— Ти знала, що переможці Турніру отримують запрошення на особисті стажування в архімагів? — пошепки запитала Ріна, затягуючи на шиї шарф.

— І прямий виклик на зовнішні місії, — додала Саян. — Якщо покажеш потенціал — можеш потрапити до списку Обраних.

Настя стиснула пальці. Усередині щось відгукнулося на слово місія. Ніби її вже колись туди кликали… або вона сама прагнула цього — з глибини пам’яті, що ще не прокинулася.

Вийшов магістр Арцер Флемінг — у парадній зимовій мантії, вишитій золотими та срібними узорами, мов мороз на вікнах.

— Студенти, — його голос легко перекрив зимовий вітер, — ми стоїмо на порозі одного з найважливіших подій року. Турнір між Академіями — це не лише випробування сили. Це виклик характеру, волі, знань і духу.

За ним з’явилися комендант-грифон, майстри стихій, куратори секцій. Усі зосереджені, з обличчями, мов перед справжньою битвою.

— Відбір проходитиме у два етапи. Перший — внутрішні академічні випробування. Найкращі за балами, тренуваннями й рекомендаціями викладачів — увійдуть до збірної. Другий — формування команд за напрямками: бойова магія, артефакторика, захист, розвідка і стихії.

— Стихії? — перепитала Настя.

— Ага, — кивнула Ріна. — У кожній команді головуватиме маг певної стихії. У тебе з цим, здається, проблем не буде…

Саян хмикнула:

— Проблема буде у капітанів. Як розподілити Настю, якщо вона резонує з усіма стихіями одразу?

❄️ День за днем
Після оголошення графік став ще щільнішим: посилена фізична підготовка в морозному повітрі, бойові спаринги на вкритому снігом полі, теорія давніх формул, медитації в кристальних куполах, де на куполі тихо стукали сніжинки. Гримуар відкривав нові сторінки сам — так, ніби знав, що готується важливе.

Під час теорії магії Настю чекав несподіваний сюрприз: до аудиторії увійшов граф Астеріан Талрейн. Мантія — темна, з хутром, погляд — як зимове небо перед хуртовиною. Він коротко кивнув, почав лекцію про магічні імпульси та родові зв’язки.

Настя сиділа рівно, намагаючись не кліпати. Але коли їхні погляди зустрілися, на мить усе навколо ніби зникло. Знову той самий глибокий холод і внутрішнє тепло, що піднімалося зсередини.

Після лекції він затримався. На виході — короткий, але чіткий погляд. Голос майже невиразний, та все ж почутий:

— Побачимось на тренувальному полі, пані Лерой.

Настя мовчки кивнула. І в глибині душі — в самій глибині — щось ледь помітно здригнулося.

Наближався новий етап. І з ним — нове випробування.