Епілог

Сьогодні у будинку на скелі знову людно і галасливо. Я, сидячи в улюбленому кріслі з келихом вина, згадувала роки, що промайнули наче один день. А їх налічилося ні багато ні мало, а вже аж двадцять п’ять.

Двадцять п’ять років сповнених змін, цікавих і не простих ситуацій та нових емоцій. Та не кривлячи душею можу сказати, що вони незмінно були наповнені щастям, ніжністю та любов'ю. Чи може бути інакше, якщо поряд надійні та вірні друзі, коханий чоловік та міцна та дружня родина?

Зараз поглядаючи на гостей, які прибули парами та зі своїми сім'ями, і з посмішкою згадую, як вони проходили шлях до власного щастя.

Стосунки Радмана та Романи, перші три місяці після імпринтингу були досить натягнуті. Воно й не дивно. Дівчина поринула у навчання, готувалася до здачі іспитів. А Радман, який хотів постійно бути поруч, але намагався дотримуватися обіцянки, і давав можливість їй закінчити навчання. Він нарешті почав проявляти свої емоції. І, якщо в палаці йому ще вистачало витримки, то прилітаючи на спільні вечері давав їм повну свободу. Та щоб не зриватись на оточуючих, він закривався у тренувальному залі. Так з'явилася ще одна спільна справа у моїх хлопців: вони почали вивчати тактики рукопашного бою. Причому усі троє, а трохи згодом до них приєднався ще Фрай та Райан. Вчителями, а потім суперниками у спарингах, були Нікос та Міхель. Які усі ці роки незмінно виконували роль моїх особистих охоронців. Стосунки Радмана та Романи, як кажуть зрушили з мертвої точки, після прибуття її на Молімо. Проживала дівчина у палаці, така була умова Радмана, і це неабияк сприяло налагодженню відносин. Так через дев'ять місяців, після імпринтингу, вони пройшли ритуал об'єднання пари. А ще через рік Романа подарувала щасливому чоловіку двох синів. З появою дружини та синів Радману спокійно вистачає енергії на тиждень. Тож ми зустрічалися кожного першого вихідного у тижні.

До речі, я довго не могла звикнути до їх рахунку днів у тижні. Взагалі, тиждень поділявся на п’ять робочих днів тижня та на два вихідних дні у тижні. Але людина, така істота що звикає до усього…

Рейгану було, мабуть, найважче, з усіх братів. Адже йому довелося чекати на свою Даріяну три роки, поки вона стане повнолітньою. За ці три роки дівчина повністю присвятила себе навчанню та підготувалася до вступу до медичної академії, яку закінчила з відзнакою. Їх ритуал відбувся на канікулах між першим та другим курсом навчання, а між другим та третім народився прекрасний хлопчик. Іларія постійно була поряд, допомагаючи з дитиною, тож по закінченню академії капітан Рейган, разом з молодим лікарем Даріяною та їх чотирирічним сином полетіли підкорювати простори космосу. Вправно слідуючи зобов'язанням моєї клятви, і кожні шість тижнів прилітали у гості на цілий тиждень.

Після повернення нас з першої моєї ради імператорів, Фрай та Ілай оголосили просто неймовірні варіанти лікування Райана. А їх було всього два. Перший полягав у тому, що вони протягом декількох років, поступово змінюють його ДНК. Виправляючи викривлені ділянки. Тим самим фіксують його зовнішні показники на нинішньому етапі, але розблоковують його потенціал розумовий та життєвий. Що надасть йому можливість повноцінно прожити довге та цікаве життя. Другий варіант передбачав повністю відновити зовнішність відповідно до його расової приналежності за шість місяців. Та, на жаль, тривалість життя залишиться, на раніше прогнозованому показникові: тридцять, максимум сорок років.

Звичайно одностайно було вирішено вибрати перший варіант. Тоді Райан лише запитав, чи не буде іншим заважати його зовнішність? На що я йому відповіла, що то вже проблеми інших. А, якщо хтось, щось буде мати проти, то я сама пофарбую волосся у такий же колір. І нехай тоді спробують сказати ніби я їм заважаю.

Тож протягом майже трьох років Райан декілька разів на тиждень проходив процедури. Іноді йому було зовсім зле, та не дивлячись ні на що, він тримався. Найпершими розблокувалися розумові здібності, тож хлопчик вивчав мови, багато читав і до кінця лікування повністю освоїв програму середньої освіти. Тож у свої чотирнадцять став наймолодшим студентом фінансової академії, яку закінчив у вісімнадцять. І одразу ж поступив на факультет юриспруденції та міжнародного права. А у двадцять три став радником Радмана з питань міжпланетних відносин. Сьогодні, це неймовірної краси чоловік, який впевнено йде по життю. Він полюбляє казати, що йому було подаровано, на відміну від інших аж три матері: перша - та, що народила його тіло; друга - та, що зцілила його душу своєю любов’ю; третя - та, що попри його нестандартність, прийняла сином та стала вірним другом і наставником.

За час його лікування Фрай та Іларія, яка стала його помічницею врешті решт подолали свої страхи та стереотипи. Тож через рік, після ритуалу дочки Іларія та Фрай пройшли свій ритуал, у колі найближчих і найрідніших. Батьки Фрая, нарешті дізналися про особливість свого сина, та все ж були безмежно раді за сина. На жаль, у Іларії та Фрая не було спільних дітей. Але вони все ж зуміли вибороти своє батьківське щастя. Після чергової відпустки на Мотему вони повернулися з двома малюками. Виявилося, що у однієї молодої пари народилися двійнята хлопчик та дівчинка. Але мати під час пологів загинула, а чоловік пішов за нею. Малеча ж була передана під опіку імператору Бастіану, оскільки за законом дівчинка сирота підпадає під опіку імператора. Але брата не стали розлучати з сестрою. Це відбулося на початку відпустки, тож Іларія встигла настільки прикипіти душею до діточок, що Бастіан запропонував їх усиновлення. На честь поповнення сім’ї для них був збудований будинок неподалік від нас на узбережжі.

Зміни відбулися і в законодавстві Молімо. Після нашого ритуалу, що створив прецедент. Знайшлися жінки, що підтримали ідею щодо надання можливості енергетичним братам здобути своє щастя. І після подібних ритуалів, деякі чоловіки що отримали статус братів, створили союзи з мотемійками.