Розділ 21

Ріддар

Ми сиділи в кабінеті Радмана, переглядаючи черговий закон, що регламентував наші оборонні відносини з планетою Мотема. А думки постійно поверталися, до тієї яка міцно тримала моє серце у своїх руках. Моя кохана та ніжна Ріанна. Моя Ані. Вона підкорила мене своїм поглядом неймовірних очей. Своїми словами, сильним характером та стійкістю духа. За той короткий термін, відколи ми зустрілися, вона зуміла віднайти підхід до кожного з нас, стаючи для нас усім самим космосом та змістом існування. У той момент коли я усвідомив, що вона обрала мене, подумав що варто лише зробити ще один вдих і мене розірве від відчуття безмежного і всепоглинаючого щастя. Я час-від-часу ловлю себе на тому, що постійно жадаю торкатися до неї, і мені подобається те неймовірне відчуття, коли вона дозволяє мені ці дотики. Я ніби залежний від неї, та я і не проти такої залежності. Адже вона давно вже стала змістом усього мого існування. Стала моїм життям У той же час, я панічно боюся того аби з нею чогось не трапилося. Щоб ніхто її не скривдив. Адже чітко розумів - я без неї ніщо. Мені не потрібні ні влада, ні титули та й саме життя! Без неї усе втратить свій зміст!

– Чуєш Радмане, - проговорив Рейган відволікаючи мене від розмірковувань - як гадаєш, чого він так шкіриться? Невже знайшов варіанти більш вигідні для Молімо, ніж прописані в законі, що він тримає вже півгодини у своїх руках?

– Так, Рейган. Мабуть, точно про вигідні умови - підтримав розмову найстарший брат - Та боюся, що не в Молімо тут справа!

– Та ну вас! - пирхнув я - Що я можу зробити з тим, що неймовірно щасливий? Як можу змусити себе не згадувати та думати про неї?

– Та нічого не роби, просто будь щасливий – з посмішкою промовив Радман - до того ж біля тебе і ми отримали свій шматочок щастя…

Від розмови нас відволік вхідний дзвінок з комутатора Фрая.

– Так, Фрай. Слухаємо - промовив Радман, все ще посміхаючись.

– Ані і Райан зникли! - пролунало, наче грім серед ясного неба.

– Що?! - скрикнули ми майже одночасно, і у ту ж хвилину Радман, переніс усіх нас у будинок на скелі.

– Як це трапилося? - відразу запитав я, не пізнаючи свого голосу.

І поки лікарі та охоронці пояснювали, я вже розпочав перегляд записів з камер спостереження.

Виявилося, що Ані ще зранку відпустила своїх охоронців за речами. Потім вони з Райаном займалися у своєму куточку, щось малюючи і читаючи. Деякий час вони провели в лабораторії. Після обіду Райан приліг відпочити, а Ріанна сиділа у вітальні з розглядала сукні, мабуть для балу обрання. Далі на запису почувся звук на доступ, та чомусь не збереглися вхідні дані. Вона намагалася вибратися з пледу, яким закутала ноги, а потім натисла на кнопку допуску у будинок. Через деякий час, вона сама принесла з кухню дві чашки, а потім ще сходила за печивом. За ті кілька хвилин, що її на було у кімнаті, на записі було помітно, як в її чашку щось налили. Та рука була затягнута в чорну рукавичку. Ми побачили, як Ріанна, зробивши кілька ковтків зі своєї чашки, взяла в руки комутатор, але вже розфокусованим поглядом глянула на свого співрозмовника, і в її очах майнула наче здогадка та промайнув гнів. А далі вона просто впала на диван. На кілька секунд зник зв'язок, а коли з'явився, то Ані в кімнаті вже не було. Переглянувши відео камер з коридору, де розташовані наші спальні, ситуація повторилася.

– Ворог ближче ніж здавалося - вмить почорнівши від горя проговорив Радман - і знову нічого! Наче він має доступ до кодів безпеки.

– Це виключено! - сказав я - Протоколи безпеки для цього будинку, я прописував особисто. Повний доступ я передав лише Ріанні у вашій присутності.

– Треба підключати до пошуків радників – тихо промовив Рейган - Якщо орієнтуватися по записам, то їх немає близько чотирьох годин. Тож, самі розумієте, що радіус пошуку, можливо, розширюється на усі планети.

– Ваше Високосте, дозвольте звернутися – тихо промовив Сеймс, та продовжив коли я кивнув - Мій брат зараз знаходиться за межами планети, він командир міжгалактичного борту планети Нзото. Дозвольте йому надіслати фото ени Ріанни та Райана. Також у брата є повноваження на огляд суден, що наближаються до Нзото. Тож він може розпочати огляди вже зараз.

– Дякую. Дозволяю - відповів замість мене Радман.

Через годину в небо над Молімо піднялися сотні пошукових команд. Протягом трьох днів був оглянутий кожен куточок Молімо, відсканований кожен клаптик космосу. Задіяні зв’язки з іншими планетами. І можливо, ця пошукова операція потім увійде в історію, як найбільша за масштабами. Адже це вперше, в простори космосу було піднято пошукові та військові кораблі усіх шістьох планет галактики. Були оглянуті усі закутки Мотеми, Елімо, Молімо, Ако, Нзото та Майєле. Ще ніколи усі шість імператорів не досягали такої згоди. І це не дружба, співробітництво чи вигідне вкладення. Ні, просто: жінки і діти - найбільша цінність усіх наших світів. З кожним поколінням ставало все менше, здатних створити пари та народити потомство.

Четвертого дня ми усі сиділи в робочому кабінеті Радмана. Стомлені та змучені, адже усі ці дні ніхто з нас не міг спати та їсти. Цілодобові пошуки не давали результатів. Було виявлено сотні порушників безпеки та законів імперій. Але таких бажаних результатів не було. Ось і зараз радник Тавріон доповідав про черговий марний виліт:

– Можливо, це прозвучить жорстоко, та може варто припинити пошуки…