Розділ 24

Алісі було некомфортно, коли вона вийшла з поліцейського відділку. Їй здалося, що за нею хтось стежить. Але так можна було себе зовсім рознервувати. А зараз це було неприпустиму. Зараз треба було як тільки можливо зберігати розсудливість. Не дати емоціям взяти верх.

- Треба зайнятися справою. Отже, на роботу.

Проговоривши це собі, Аліса пішла шукати зупинку громадського транспорту.

В цей час слідчий Крістофоро Альберті допитував всіх, кого міг, стосовно лікаря Романо, який приходив до Марчелло Леоні, якого після цього відвідування, забрала швидка. До речі, лікарі ще не дали повну картину стану сеньйора Леоні. Досі актуальним залишилось питання: чи буде Марчелло жити?

З’ясувалось, що сеньйор Романо сам прийшов до відділку; сказав, що він лікар-психіатр, якого викликали для експертизи стану сеньйора Леоні. До того ж він показав документи. Тому в нікого не виникло підозр. Весь відділок тепер навіть побоювався сеньйора Альберті. Те, як він проводив внутрішнє розслідування, навело страх серед співробітників. Хоча єдине, що вони могли відчувати, це почуття провини та бажання виправити скоєне.

Крістофоро Альберті заледве тримав себе в руках. Як?! Як можна було таке допустити?! Хто взагалі ця Розалія Голді?! Що її пов’язує з сеньйором Леоні?! Вірніше, що його пов’язує з її бандою?! Стільки запитань і жодної відповіді. Крістофоро розривало від думок. Він ходив по своєму кабінету зі сторони в сторону, наче це могло йому допомогти зрозуміти та впорядкувати всі думки. Але мозковий штурм в один момент довелось перервати, тому що на телефон прийшло повідомлення від Аліси:

«Розалія Голді в моєму кабінеті».