Алекс Фокс. Начало.

2. Офіцер на випробуванні

    Наступного дня Алекс рано вранці встав. Так як він учора не дожидався матір, то хотів їй розповісти з ранку. Але коли він постукав до неї в кімнату то ніхто не відповів. Він подумав, що вона ще відпочиває, хотя звичайно вона рано встає.
   Спустившись в низ, він помітив, що на місці не висіло червоне пальто, в якому вчора вийшла з дому мати. 
    -Зараз тільки п'ята ранку. Цікаво куди вона так рано пішла? Або вона осталась ночувати в тітки Сейм - сказав Алекс в голос, наче очікував, що йому хтось відповість. Чого вона мене не попередила? Надіюсь коли я вернусь, після пробіжки вона буде дома. І з нею все добре.
   Алекс хоч після поранення, але він хотів пробігти хоч один квартал. Він за такими пробіжками скучив.Так, він був не ідіальним, але бігать він любив. Хоч мав погану звичку курить. Вернувшись додому після пробіжки, він не застав маму .
    - Надіюсь, що з нею все добре. Щось мені, це все не подобається.
   Тільки він зайшов на кухню, після душу, щоб зробити собі каву. Як хтось постукав у двері.
   - Хто так рано прийшов? - спитав Алекс. Тільки шоста ранку.
   Коли він відкрив двері, то на порозі стояв Генрі.
   - Ну нарешті, чого так довго? Ти, ще спав?
   -  Ні. Я тільки з пробіжки вернувся.Куда ти спішиш? Пішли на кухню каву пить і бутерброди їсти.
    - Яка пробіжка, ти ж після поранення. А де Місіс Фокс? 
    -  Але бігати ще можу, - з посмішкою сказав Алекс. Не знаю самому цікаво.Я її вчора не дочекався. Мені, це все не подобається. Її вчорашня поведінка, що вона спішила кудись. Я пізніше подзвоню тітці Сейм, бо зараз дуже рано.
   - Дивно, вона вже на пенсії, куда вона так рано пішла? 
   -  Мені цікаво, чи вона додому верталася. Бо знаючи свою матір, якщо вона кудись рано вранці іде, то зазвичай вона лишає записку.
   - Я думаю, що з нею все добре. Ну ладно, ти готовий до першого робочого дня.
   - Так, - усміхнувся Алекс.
   - Ну тоді п'ємо каву і їдемо. Ми до обіду заїдемо до тебе, або подзвониш із відділення. Узнаємо чи вона дома .
   
    Коли вони вийшли з дому, Алекс помітив коло дому чорний каділак в ранковому тумані. Сівши в машину Генрі, вони рушили до відділку.  Алекс помітив, що чорний каділак проїхав за ними один квартал і повернув в другу сторону. 
   - Може так співпало, чи може в мене параноя? - подумав Алекс.
   Шумне місто вже не спало. Таке живе і яскраве.
   -  Як добре, що я дома. Як я за цим усім скучив, - сказав замріяно Алекс. Класна в тебе машина, я теж хочу собі купить. Тільки ще не вирішив яку саме хочу.
    - Да, це мій Б'юйк , він мені від батька достався, - хизувався Генрі.
   - Курить в машині можна? - спитав Алекс.
   - Кури. Погана в тебе звичка. Бігом займаєшся, та ще куриш, дивний ти. Війна тебе не вбила, так ти сам себе вб'єш.Я радий, що ти живий вернувся додому.
   - Так. Я теж дуже радий, що живий.
   
   Приїхавши до відділку, Алекс ішов впевнено вперед, він давно перестав щось боятись. Тільки ночами кошмари мучили про війну, не міг забути смерть побратимів.
    Коли вони зайшли в відділок, то в коридорі зустріли капітана Ларі Флекса. 
   Ларі Флекс чоловік років 50, високий, афроамериканець, був повниньким. 
    - Це наш новачок? - спитав капітан. Багато почув про тебе від Генрі.
   Генрі аж посміхнувся, і весь червоний став.
   - Я не знаю, що вам Генрі розказував, але надіюсь, що ми поладимо, - сказав Алекс.
   - Ну ладно, Генрі допоможи Алексу з оформленням, і приступайте до роботи, - сказав капітан з посмішкою і пішов до себе в кабінет.
   - Ну, що пішли, зараз швидко зробимо тобі оформлення документів і підемо пить каву, - сказав Генрі. В пізніше я тебе познайомлю з Медді Кук.
   
    Як тільки вони оформили документи, підійшли до своїх робочих столів, і стався землетрус.
   - Не очікувано, - сказав Алекс. Мама казала, що землетруси тут часте явище стало.
   - Це короткі у нас. Чув, що сталося після землетрусу в Каліфорнії?
   - Так, там людям більше не повезло.Я зараз подзвоню додому.
   Алекс набрав номер телефону дому, але почув самі гудки. 
   - Не подобається, мені це все.
   - Не переживай. Я зараз до себе додому подзвоню, може її сьогодні вже бачила моя мама.
   Генрі подзвонив до себе додому, але його мама сказала- " Ні, синочку я її сьогодні не бачила, що дуже дивно. Хотя вона останнім часом стала якась дивна. Її часто не бувало дома ".
   - Чим дальше, ти цікавіше - сказав Алекс. Треба узнать, що приховує від мене мама. 
   Але його роздуми перебив дзвінок.
   Була 10 година, коли в відділок поліції подзвонив Джек Поінт, і сповістив ,що за адресою Кедр Стріт 15 район Чарльзтаун після землетрусу в своєму підвалі під дошками він знайшов два тіла.
   
Капітан Ларі Флекс доручив нову справу Алексу і Генрі.
- Вирушайте за поданою адресою, як приїдете назад у відділок, зразу до мене і відзвітувати. Ну, що Алекс вітаю тебе з першою справою у перший робочий день. Впораєшся?
   - Думаю, що так. Я багато за свій молодий вік побачив.

 Приїхавши за адресою. Їх зустрів Джек Поінт, років 30 на вигляд, не високий, в очках, сутулий який трохи заїкався.
 - Доброго дня мене звати Генрі Квінс, а це мій напарник Алекс Фокс. Можна, зайти?
 - Так, так заходьте.
 - Розкажіть нам, як ви найшли тіла? - спитав Генрі.
  - Так, так, - Джек так переживав, що почав трохи заїкатися. Я після землетрусу пішов шукати кицьку , бо чув як вона голосно нявкала . Спустився в підвал, побачив що впав старий шкаф, а там де він стояв осипалась стіна. Я посвітив ліхтариком, і побачив тіла. Я зразу і подзвонив в поліцію.
  - А ви давно, живете в цьому домі? - спитав Генрі.
  - Так. Цей дім моєї матері, вона жила тут з самого дитинства. 
  - А як звати вашу матір і де вона зараз знаходиться?
  -  Мері Поінт, вона поїхала до тітки Шарлотти Грензі в місто Сомервіль, буде через три дня.
   -  Проведіть нас у підвал, ми хочемо там усе оглянути.
   - Ходімо, - відповів Джек.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше