Глава 2

Останнім повернувся зір. Навкруги нікого й це добре, я сьогодні не налаштований на бійки, у мене місія. Треба відшукати вхід до колись давно залишеної людьми підземної частини міста. Знаходиться він десь у цих підворіттях і якщо не встигну за ніч, то доведеться чекати декілька неділь, доки місяць знову не набере сили. Адже тільки при повному місяці, можна віднайти вхід за легким мерехтінням сяйва. Але підказка ледве помітна, тож доводиться йти й приглядатись, а таких підворіть тут десятки, якщо не сотні, місцеве гетто Акрополісу. На жаль, але більш детальних координат у мене немає.

Сморід стояв нестерпний, взагалі, чітка деталізація та реалістичність віртуального світу не була якоюсь новаторською фішкою, усе це було й у її колишніх конкурентів, але Гра, на відміну від того, що давала повною мірою відчути смак кави, поцілунок дівочих губ, чи гру вітру на твоєму волоссі, якимось чином пригнічувала негативні ефекти, такі як біль, спрага, втома. При цьому не прибирала їх зовсім, як це було в іграх до неї, а саме пригнічувала, даючи на контрасті, повною мірою насолодитися приємними відчуттями. Як відомо, спраглі мандрівники, яким нарешті вдалося відшукати оазис у пустелі, вважають його воду, куди смачнішою за будь-який напій, що вони пили вдома, сидячи на дивані. Тож дуже швидко про всі інші вірт світи забули, залишилася тільки Гра з її Акрополісом, безмежним містом контрастів, де технологічне майбутнє сусідувало із постапокаліпсичною пустелею, до якої я б відніс і Сірі квартали.

Як же тут смердить.

Взагалі, в ево шоломі я не мав відчувати якихось негативних ефектів, тільки нейро капсули, дарували повний спектр відчуттів. Коштували вони надзвичайно дорого, але для звичайних людей, компанія ВЕЛОМ, та що створила Гру, точніше тепер вже корпорація БіТекС, організувала нейро готелі, де за доступні гроші можна орендувати капсулу на ніч. Тож багато хто із моїх колишніх однокласників просто живе в цих готелях. Точніше проводить там ніч, а вдень, працює у дві зміни, аби заробити на місячний абонемент. Добре, що готелів дуже багато, тож зайвий час на дорогу витрачати не треба, можна ще трішки повкалувати.

Вдалині почулися гучні постріли й одразу за ними вий сирен патрульних машин. Я зупинився, насторожено прислухаючись, куди направиться погоня. Знову постріли, тільки ближче, одразу шмигнув у сторону й заховався за баком для сміття. Тут підворіття, хоч і завузькі для автівки, але по прямій ведуть до центральних вулиць. Таке відчуття, наче Сірі квартали, хтось навмисно під лінійку розкреслив. І якщо патрульні вдарять своїм прожектором, то з легкістю просвітять вулицю від краю до краю. А моя репутація в очах служби безпеки Акрополіса не така, аби поліція кварталу, спокійно пройшла мимо особи, що вештається підозріло близько до тих місць, де тільки що стріляли. Якби на мені був екзокостюм, то було б достатньо притиснутись до стіни, усе інше зробив алгоритм «хамелеон», базова маскувальна програма. От тільки до сірих кварталів його краще не брати, оскільки людина в екзокостюмі стає мішенню номер один для всіх місцевих банд, тому одягнений я був у звичайну одежу, добре, хоч чорну.

Знову стрілянина й ще більше сирен, але здається, поліцейські все ж віддаляються, це добре. Почекав, ще декілька хвилин, я продовжив свій шлях.

Несподівана перестрілка, хоч і змусила мене згаяти час, але врешті вийшла тільки на руку. Надмірна активність копів повинна була, наче вітром здмухнути усю шушваль звідси. Не те щоб я їх сильно боявся, але як показала учорашня зустріч, підворіття — це місце, де кількість має значення. А ще, Сірі квартали є локацією, де стрілецька зброя заборонена зовсім, тільки кулаки, ножі, палиці та кастети і якщо тих відчайдух, що вчинили перестрілку, спіймають, то задовбаються вони проходити місію з відбілювання своєї репутації, а Алькатрас, він такий, неприємне місце, навіть якщо граєш за допомогою ево шолому.

Дівочий крик у далині, змусив мене насторожитись. Активація стартової місії? Черговий новоспечений герой, готовий узятися за очищення Акрополісу? Хоча, Сірі квартали не найкраще місце для гравців нульового апгрейду. Тут, навіть останній гопник зі зброї в якого, лише енергетичний кастет, відповідає п’ятому. Знову відчув у роті солонуватий присмак. Якщо пропустиш від такого удар, то болітиме добряче.

Тоді, для кого ця прелюдія? Починаючи від четвертого апгрейду, тупих місій на зразок — врятуй красуню від насильника в підворітні, гравцям не дають. Ланцюжок? Схоже на те.

Крик повторився, але страху в ньому відчувалось уже набагато більше, а ще до нього додався відчай. Дуже рідка місія, якщо НПС настільки реалістично відіграє, що я готовий дати оскара. Хоча, штучний інтелект Гри, це ще одна її фішка. Він настільки революційний, що деяких НПС не відрізнити від звичайних людей. Чого варті тільки його джини — системні програми, призначені для боротьби із багами та стороннім втручанням. Свого роду кіберполіція Акрополіса. Джини наділені правами системних адміністраторів і напрочуд ефективно борються із порушниками, серед яких, нерідко, зустрічаються справжні професіонали.

Поговорюють, що деякі представники конгломерату, навіть хотіли вилучити в корпораціїї її штучний інтелект, аби на його основі збудувати архітектуру безпеки всієї планети, адже ті ШІ, що були створені до, та після, навіть і близько не відповідають його рівню.

Але то все лірика, а от реалістичні НПС, керовані ШІ, завжди пов’язані із рідкісними та незвичними місіями, тож варто, хоча б одним оком поглянути.

Здається, кричали не так уже й далеко, десяток хвилин, нічого не вирішать, а так, буде зачіпка, можна потім відшукати й пройти. Нагорода в таких місій солідна, а токени, вони й у Грі токени. Точніше, це токени з Гри перейшли до реала й були запроваджені конгломератом, як єдина валюта.

Вийшовши із-за рогу я опинився в черговому підворітті й одразу зачаївся, сховавшись за чималеньких розмірів трубою, що стирчала із-під землі та випускала пару, ще краще маскуючи мене. Але зробив я це не тому, що був якимось збоченцем, котрий любить підглядати за чужою полуничкою. Річ у тому, що будь-яка інформація в Грі це знову токени і якщо місія не проста та рідкісна, можна нарватись. Деякі клани дуже старанно оберігають свої таємниці.