Розділ 8

Прийшовши додому, я зачинила вікна та двері  на всяк-випадок, хтозна кому спаде на думку  завітати до мене. Переконавшись що все надійно зачинено загасила світло( типу я сплю). Залізла під койку з слабко сяючим кристалом, його я знайшла в бібліотеці дорогою назад. Світла вистачало щоб читати, а ще воно непомітне. 
Перша глава розповідає про фізичний світ. На сторінках є багато малюнків та мап з зображеннями півкуль та неймовірних місць. Незважаючи на кількість зображень тексту вистачало, він інформативно сформований, в певному розділі написано те що треба, ні більше, ні менше. 
З глави я дізналася що цей світ називається Орою, має три континенти: один великий, а два інші майже однакового розміру, тут велика кількість островів та архіпелагів. 
Найбільший континент називається Еудора, він розташований в помірній зоні, багатий на горні хребти та живий світ, є зміна всіх пір року(в цьому світі їх п’ять). Ще один – Леостра, найхолодніший, тому  що розташований в зоні Північного полюсу, найсуворіші умови для життя. А третій зовсім пустеля – зрозуміло що найжаркіший, континент називається Руасіс – на честь богині посухи. 
Я припускаю, що зараз я знаходжуся саме в Леострі. Знати б де саме, Леостра величезна, тай з села мене не випускають. 
«Чого вони так бояться ?» - відповідь очевидна, після моєї заявки про прагнення повернутися додому стара вирішила заперти мене на віки вічні в селі. Але цього не буде, я знайду спосіб вирватися та повернутися в свій світ. 
Хоча цей світ також гарний навіть дуже. На сторінках я бачила багато захоплюючих малюнків. Перед поверненням додому обов’язково завітаю на один з сотень островів, а може й на летючі. Летучі острови напевно прекрасні, але з їхніми мешканцями зустрічатися не хотілося.
Книга невелика, але інформативна. Дочитавши я приховала книгу та вилізла нарешті з під ліжка. Лігши на ліжку захотілося спати. Але….. я не могла змія чекає на мене уві сні, мені страшно закривати очі.  
Сон бере верх ….