Глава 1 Частина 5

Я була трохи вражена. Мене не намагалися підставити? І так просто відпустили? А як же фірмова нелюбов до темних? Я настільки очікувала підстави, що коли її не сталось, просто оторопіла.

До кінця лекції ніхто мене вже не чіпав, а професор продовжив розказувати про історію.

– І так, заснована імперія Сейл проіснувала 2094 роки, до початку Великої Темної Катастрофи. Далі, для зручності, будемо називати її скорочено ВТК. Чи знає хтось з вас, що призвело до початку ВТК? – професор зробив паузу, оглядаючи аудиторію.

У класі було тихо. Через кілька секунд з середини хтось повільно підняв руку. Професор заохочуюче кивнув.

– Вседозволеність для темних? – хлопець виглядав невпевнено.

– Саме так, – усміхнувся професор. – Але це далеко не все.

Дівчина збоку пошепки до подруги:

– Хмм, цікаво, чому саме темні?

Подруга тихо відповіла:

– Бо вони завжди щось витворяли.

– Не тільки для темних була вседозволеність. До початку ВТК Імперія Сейл відрізнялася тим, що позиціонувала себе як найвільнішу з усіх. В заснуванні її брали участь представники всіх розумних рас. Звісно, всі ці представники раніше жили в різних куточках світу, при різних умовах і під різними правилами. І всі вони значно відрізнялися один від одного як у побутовому житті, так і в магії. Але імперія Сейл прийняла всіх такими, якими вони є. І почала своє існування не з заборон, а з дозволу. Звучить ідеалістично, чи не так? – він оглянув студентів із невеликою посмішкою. Мабуть, намагався розгледіти, які емоції викликають його слова.

– Але не все так райдужно, як хотілося б. Сейл – імперія без правил та заборон – почала дуже стрімко розвиватися. Магія досліджувалась. Віднайшлися та створились нові руни та закляття. І дехто навіть почав суперничати з іншими. Хтось намагався знайти найбільше заклять і рун, хтось – найсильніші. І в якийсь момент моральні норми відійшли на другий план, а ціль стала важливішою за методи. І відтоді саме темна магія найбільш проявила себе.

Перед тим як я продовжу розповідати, повинен помітити, що погані істоти зустрічаються серед усіх рас і магічних класів. Тому ми не можемо стверджувати, що всі темні – погані. Але заглянувши в історію, ми можемо зрозуміти, наскільки важливий їх контроль над собою і наскільки могутньою може стати їх магія. – Після цих слів, здається, всім темним у цій аудиторії стало не по собі. Нас не назвали монстрами, але слів професора було достатньо, щоб інші студенти почали косо на нас поглядати.

– Без правил та контролю, в погоні за визнанням і величністю, темні маги, а саме некроманти, почали докладати всіх зусиль на дослідження. І незабаром вони визначили, що мертва матерія дуже добре підкоряється темряві. І це був переломний момент історії. Деякий «Віктор», чиє імʼя роду не збереглося, був першим зафіксованим магом, який зміг оживити мертвеця. І вже після цього випадки з ходячими трупами почали набирати популярності. Хтось із темних використовував їх у побуті та змушував виконувати важку фізичну працю, і загалом ніяких глобальних проблем не створював, – професор махнув рукою, і продовжив більш суворим тоном. – Але дехто почав використовувати мертвеців у воєнній справі. Та вже дуже скоро некроманти зрозуміли, що мертвеці – дуже вигідний ресурс: їм не треба платити чи годувати, вони не переймаються совістю чи мораллю, і все, що потрібно, – це темна магія для підтримки їх так званого «життя». І чим більше у тебе магії, тим більшу армію ти можеш створити. А чим більша армія, тим більша твоя влада. Мені невідомі всі тонкощі темної магії, але через владолюбних некромантів світ побачив надто надмірну кількість ходячих мертвеців. Спочатку це були звичайні зомбі, з якими можна було впоратися навіть мечем без магії, але потім вони почали вдосконалюватися. Ставали сильнішими, швидшими та розумнішими. Їхні тіла набували нового захисту, який вже не кожна магія могла здолати. В якийсь момент було піднято тільки-но вмерлого темного некроманта, і таким чином у світі зʼявився перший відомий нам Ліч. Історія там надто заплутана, але відомо, що першим Лічем став Зейгур де Керуа, якого створив його рідний брат Феліцій де Керуа. Це сталося за триста років до ВТК. Лічи стали найстрашнішим злом цього світу. Розумні, як живі істоти, наділені могутньою магією і бажаючі нести лише смерть. Вони змітали все на своєму шляху і не залишали за собою нічого живого. Але не кожен некромант міг створити ліча, так як це потребувало великої майстерності. І довго лічи не існували, бо весь час пожирали магію свого хазяїна. Було чимало випадків, коли некромант не знищував вчасно свого ліча, і той пожирав свого володаря, а через деякий час знищувався сам.

І хоч все це дуже страшно та неприємно, світ продовжував би існувати і далі в такому самому темпі. Але сталося дещо… дещо, що ми не можемо досі повністю пояснити.

Хтось знайшов спосіб зробити так, щоб лічи існували без підтримки хазяїна. Вони почали самостійно здобувати собі магію та навіть створювали свої власні армії мертвеців. В містах їх існування супроводжувалося великими темними хмарами, через які не проходило й проміння сонця. У світі зʼявлялися все нові і нові лічи, а за ними незмінно — армії мертвих, і ніхто не міг достойно їм протистояти. Ніхто, окрім самих темних магів. Близько 50 років тривала їхня війна з самою темрявою. І навіть інші некроманти допомагали у цій війні, хоча багато з них гинули на полі бою та перетворювалися на нових лічей.

В той час темні перетворились на головних бойовиків світу, а всі інші стримували цивілізацію від розпаду та захищали тил. Бойові маги інших класів не були беззахисними, але вони і не були настільки ефективними у цій боротьбі, як темні. Тому була створена угода, за якою при нападі мертвих на місто всі місцеві маги обʼєднувались і створювали щити для стримання нежиті, а також посилали сигнал темним, потребуючи допомоги. Згодом почали розподіляти та призначати штатних темних магів.

І тому загальними зусиллями суспільство впоралось одночасно і з захистом цивілізації, і з боротьбою з темрявою.