Глава 42 (2) від 14.09

— Чи можу я сісти? — спитав велетень, нависаючи над присутніми, а потім узяв вільний стілець біля сусіднього столика і без жодного дозволу влаштувався поряд із Ламією.

— Ви хто? — подруга була збентежена його нахабством.

— Від сьогодні твій наречений та майбутній чоловік! Хіба батько тобі ще не сказав?

За столом виникла напружена тиша, всі навіть припинили їсти.

— Я Шонар Кіріс, мала би знати, — відрекомендувався аристократ. — Я на тебе на вітальному вечорі дивився, невже не помітила?

— Ем, на мене тоді багато хлопців дивилося… — розгублено пробурмотіла Мія.

— Більше не будуть, — заявив прибулець безапеляційно і, здається, розлютившись на її репліку. — Можеш звати мене Шон. І я вважав би за краще, щоб відтепер ти їла за моїм столиком, а не серед цього наброду.

Ріа побачила, що Том стиснув руку в кулак і зробив рух, щоб піднятися, але ситуацію врятував... Гіліон, що з'явився дуже вчасно. Гіл узяв іще один вільний стілець, поставив подалі від зухвальця (і ближче до Ріани) та пересадив туди Ламію, а сам сів на її місце поруч із Шонаром і зневажливо оглянув п'ятикурсника, хоча не промовив жодного слова.

— Та-а-айрісе, — знущально навіть не промовив, а мало не проспівав його ім'я п'ятикурсник. — Ти краще не за сестрою стежив би, а за нареченою. Раптом хтось тобі роги наставить і вкраде зазнобу. Тут тепер повно всякого наброду… — принизливий погляд на Тома та Рона.

— Вважай, що я тебе почув, — незворушно відповів Гіліон. — А тепер попрошу тебе встати та звільнити нас від своєї нав'язливої ​​присутності. Моя сестра гідна кращого кандидата в чоловіки.

— Тайрісе, а ти не надто багато собі дозволяєш? — вигнув брову довговолосий.

— Якщо справа стосується моєї сестри, я можу дозволити собі ще більше, — стояв на своєму Гіл. — Тобі тут не раді.

— Думаю, ти зміниш свою думку, коли поспілкуєшся з батьком, — усміхнувся Шон і зміряв Гіліона зневажливим поглядом, а потім повернувся до Ламії і мовив із передчуттям: — Я не прощаюся, люба.

Пішов він так само гордо, як і прийшов. Ніби правитель, що крокує повз почет. Народ довкола шепотів, поглядаючи на їхній столик.

Проводжаючи Шонара неприязним поглядом, Гіл, здається, і сам не помітив як зігнув виделку. Ого, Тайріс-молодший у гніві! Що не кажи, а він завжди захищав Мію, саме тому Ріана не могла його ненавидіти, незважаючи на всі витівки, які він коїв щодо неї самої.

— Гіліоне, обережно, руку собі пропореш, — шепнула йому Ріа.

Він ніби прийшов до тями і глянув на свої побілілі від напруження пальці, а потім відкинув зіпсований столовий предмет, ніби це було щось неприємне.

— Хіба тобі не байдуже, якщо зі мною щось трапиться? — буркнув сердито.

— Ні, не байдуже, — хитнула головою вона. — Ти брат Ламії і мені теж як брат. Коли не переходиш межу.

— Лише брат? — Гіл зміряв її пронизливим поглядом. — Гаразд, потім поговоримо. А ти, Міє, — звернувся він до сестри, — віднині сидітимеш за моїм столиком, разом із Кайрою. Але якщо плануєш продовжити обідати з ними, — він обвів поглядом адептів із Загону, — тоді ми з нареченою до вас приєднаємося.

Угу, просто блискуча перспектива! Заради сестри він навіть готовий зійти до трапези з представниками нижчого стану. Всі, звісно ж, чудово розуміли, який вибір зробить Ламія, бо тільки Гіліона їм тут і не вистачало. Це явно читалося на обличчях усіх, а кулак Тома все ще був стиснутий, хоча дивився він зараз не на Тайріса-молодшого, а перед собою, ніби «в нікуди», і явно думав про щось не найприємніше.

— Ріє, ти не образишся, якщо я… — почала була подруга.

— Звичайно ж іди з братом, — кивнула Ріана. — Гіліоне, залишаю Мію на тебе.

— Зрозуміла річ, — він затримав погляд на Рії, і виникло відчуття, що йому не хочеться йти. Але потім Гіл допоміг Ламії підвестися і повів за собою.

— М-да, ну і спадкоємці. Що один, що інший… — пробурчала Лілі. — Забагато гонору. Тільки Ламія адекватна, хороша така.

— Гаразд, дівчата, не беріть у голову, — Рон знову взявся за виделку. — У їхні чвари краще не влазити. Але якби цей Шон поліз до Ламії…

— …то я би познайомив його аристократичне обличчя з оцим столом, і неодноразово, — похмуро промовив Том і тільки зараз розтиснув кулак.