Глава 38 (3) від 10.05

– Та ти зовсім збожеволів! – лють та обурення спустили з ланцюга силу, і Ріана відкинула хлопця потужною хвилею, неабияк черпнувши й енергію накопичувача, а потім посилила щит і запалила в руці заклинання. – Без жартів тобі кажу, відчепися від мене. Я тебе терплю лише тому, що Мія усі очі виплаче, якщо з тобою щось станеться. Але якщо наполягатимеш, не пошкодую заклинань, навіть забійних: тебе в лазареті потім відкачають, якщо що.

– О, все-таки хочеш стосунків із вогником? – він теж скинув долоню, в якій іскрилася магія, і знову став наближатися без жодного страху.

– А ти, мабуть, хочеш, щоб декани прибігли? – парирувала Ріа, зупиняючи його магією і не даючи підійти ближче. – Ну давай. Упевнена, Мілтон дуже зрадіє.

Це було слабке місце Гіліона, бо зайвий раз потрапити в поле зору декана бойовиків собі дорожче.

– І звідки ж у тебе стільки гонору? – він протягнув руку, ніби бажаючи торкнутися її обличчя, хоч і був зараз на достатній відстані.

– Гей, ти чого це до нашого командира лапи тягнеш? – Лілі, що з'явилася з-за рогу, врятувала і від чималого скандалу, і від магічної бійки. Спочатку здивувавшись, вона рішуче рушила до Тайріса-молодшого. – Он, навкруги фіфи благородні та розряджені вештаються, їх і лапай. Чуєш мене?

Гіл натурально рипнув зубами та огледів замкомандира з такою зневагою, що навіть її грубувате серце пройняло, і дівчина пригальмувала.

– Ти не зиркай, не зиркай, – насіла вона. – Знаємо ми, чого вам треба. А дівки потім серце по шматках збирають та топитися бігають.

Здається, ця інформація Гіліона злегка протверезила. Він розвіяв магію, буркнув «ця точно не побіжить», ніби переконуючи самого себе, і, насамкінець блиснувши очима, в яких була обіцянка швидкої зустрічі, пішов.

– Ти диви який! Заловив-таки, – провела його поглядом Лілі. – А ти, командире, чого дозволяєш йому всяке? Шибанула би пару разів, аби хотілка відвалилася.

– Його сестра – моя найкраща подруга, – Ріана перевела подих і теж розвіяла заклинання. – Як я їй потім у вічі дивитися буду? Все ж таки єдиний брат та спадкоємець сім'ї.

– М-да, не пощастило з братом, ущербний попався, – поцокала язиком Лілі, а Ріа ледь не пирснула. Від нервів, мабуть.