Глава 29 (3) від 31.12

На ранок у Ріани настільки боліла голова, що ідея навідатися до декана-цілителя видалася не такою вже й поганою. І нехай він дивний, а від його погляду, який зовсім не в'яжеться з удаваною усмішкою, хочеться забитися під килимок і не висовуватися, це краще, ніж такий жалюгідний стан, коли навіть повіки підняти боляче.

Зрештою Ріа все ж таки допленталася до лазарету, але там в цей час нікого не було. Ну звичайно, декан Лайт тут не ночує, та й інші цілителі ще не прибули. Довелося плестися назад і приводити себе до тями прохолодним умиванням та дуже повільною й обережною ранковою гімнастикою.

«Терпи, Ріано, терпи. Це далеко не найстрашніше, що тобі доведеться пережити найближчим часом».

Академія зустріла вмиту і посвіжілу Ріану ароматом свіжоприготованого сніданку, що призовно плив по першому поверху і допомагав безпомилково знайти їдальню. Завдяки декану Ранделлу та їхній вчорашній бесіді вона була обізнана про найближчі події в цих стінах. Сьогодні розпочинають роботу магістри, які мають підготувати академію до напливу вступників, що почнуть прибувати вже завтра. Два дні дається на подання документів, день на проходження вступних випробувань та розподіл по факультетах. Дехто (як, наприклад, Ламія) був прийнятий достроково, тому прибуде лише останнього дня, коли всіх вітатимуть із зарахуванням і відбудеться вітальний вечір. Тоді ж підтягнуться і представники інших курсів, щоб взяти участь у цьому традиційному заході. А потім все, навчання та ще раз навчання.

Їжа виявилася смачною та ситною. Ну, звісно, ​​на аристократів же розрахована. Ріа насипала собі всього потроху, щоб спробувати, і залишилася дуже задоволеною, хоча не завжди знала, що саме знаходиться в тарілці. Тут було чимало продуктів, які вона раніше ніколи не куштувала навіть серед залишків зі столу в будинку Тайрісів.

А потім магістр Мілтон ганяв її полігоном до полудня. Після вчорашнього випробування він побачив уразливі місця Ріани в обороні та нападі і сьогодні вирішив замість нового матеріалу пройтися цими слабкостями. Бойовик старанно бив туди, куди вона не очікувала удару, або не бив у те місце, де чекала, привчаючи орієнтуватися не лише на власні відчуття, а й намагатися передбачати дії противника по його поведінці. Багато було з його боку й обманних маневрів, тож незабаром Ріа зібрала багатий урожай синців та саден, проте досвід здобула безцінний.

На обід вона практично повзла все в тому ж батьківському одязі, який у неї був зараз замість тренувальної форми, бо сил на перевдягання взагалі не залишилося, а кожна клітина тіла нещадно боліла. Тепер Ріана щосили налягала на м'ясо і раділа, що нехай їм із хлопцями та дівчатами і доведеться жити не в комфортних кімнатах, а в убогих казармах, але хоча б годувати будуть так само, як й інших адептів. А з такою величезною витратою сил, яка очікує Загін, гарне харчування – головний ключ до успіху.

Їжа надала бадьорості, і Ріа, очистивши вбрання і тіло побутовими чарами, знову вирушила на поталу до Мілтона, але цього разу в робочу аудиторію, де він зібрався дати їй трохи теорії чи багато настанов.