Глава 27 (2) від 24.12

Зрозуміло, нічого подібного вона не сказала (декан-то ні в чому не винен) і зібралася юркнути назад за рятівні дверцята купальні, але закономірно послизнулася на мокрій підлозі, скрикнула і, незграбно змахнувши руками… ні-ні, зовсім не впала, а зависла у повітрі завдяки закляттю левітації. Ранделл встиг якраз вчасно, честь йому і хвала, бо ноги Рії і без того тремтіли від слабкості, а в руках зараз не було сил, щоб за щось ухопитися. От тільки поза була не найзручніша, і рушник повільно, але вірно став зісковзувати.

Ріана вчепилася в нещасну тканину, ніби та була останньою перепоною від безчестя. Чоловік чекати оголення не став: магічним потоком відправив жертву падіння на ліжко, паралельно висушивши заклинанням, після чого знову відвернувся і, буркнувши «Чекаю на вас в коридорі», швидко залишив приміщення, ретельно прикривши за собою двері.

Ріа лежала на ліжку, безглуздо дивлячись у стелю. Щоки пашіли жаром, серце билося як божевільне. Було так соромно, що вона не знала, де знайти рішучість, щоб знову постати перед деканом. Якби на його місці опинився Гіліон, то спадкоємець Тайрісів не тільки не відвів би погляду, а повалив на це саме ліжко і спробував насолодитися тим, що йому запропонували. Але Ранделл, звичайно, не такий. Він дорослий адекватний чоловік, який все правильно зрозумів, тому нема чого боятися. Адже так?

Дуже не хотілося змушувати його чекати, але слабкість давалася взнаки, тому Ріа збиралася зі швидкістю равлика, а до дверей взагалі йшла по стіночці. Вона знову одяглася в сукню, а волосся залишила розпущеним, щоб хоча б її локони сьогодні відчули вітер свободи. Тепер вона відчувала себе жінкою, як траплялося щоразу, варто було їй скинути чоловіче вбрання.

– Боюся, до джерела я не доповзу, – повідомила Ріана брюнету, що підпирав стіну в коридорі, але так і не підняла на нього очей.

– Повзти і не знадобиться, ви чудово дістанетеся у звичайний спосіб, візьміть, – у долоню ліг чоловічий перстень, який декан зняв з мізинця. Теплий, він випромінював силу. – Підживіться трохи, а потім вирушимо до джерела.