Глава 19 (1) від 02.12

Декан пронизав її похмурим поглядом і охоче повторив:

– Загону смерті. Вчора ви з власної ініціативи пройшли бойове хрещення, і Рада не залишила цей факт поза увагою.

Атмосфера змінилася. Здавалося, навколо похолоднішало, а Мілтон віддалився і став ще жорсткішим, ніж у день знайомства.

– Що ж це за загін такий?

Наскільки Ріана знала, на бойовому факультеті навчаються лише хлопці, тож її зарахування туди вже саме по собі новина. Але ні про який Загін смерті вона ніколи не чула.

– Це особлива категорія адептів, набраних на бюджетній основі, які мають певне призначення. Як видно з назви… всі ви фактично смертники, – кожне слово викладача лягало каменем на серце. – Цей підрозділ функціонує з сьогоднішнього дня і до того часу, поки в ньому буде необхідність.

– І… які наші завдання? – Ріа намагалася, щоб голос не тремтів, але…

– Боротьба з монстрами, перша лінія оборони, – підтвердив він її найгірші побоювання. – Ви, будучи жінкою, вирішили сунути ніс у справи чоловіків, от тільки наслідки торкнулися не лише вас! Рада ухвалила набрати з-поміж простолюдинів два загони, жіночий і чоловічий. У чоловічого буде свій командир, найсильніший і найписьменніший з кандидатів, з яким ви погоджуватимете дії і плануватимете спільні бойові операції. Це наказ князя, тож відмовитися претенденти не зможуть.

– То я буду не єдиною дівчиною? – захолола вона.

– О ні, завдяки вам тепер ризикувати життям стануть й інші жінки, набагато менш підготовлені, виконуючи роль приманки. А хлопцям доведеться вас прикривати. Ідеальне поєднання, чи не так? – його голос сочився отрутою. – Що скажете? Як вам бути причиною можливої ​​смерті стількох людей?

Ріана мовчала, намагаючись осмислити почуте.

– Дівчата, які не повинні бачити жах, кров та смерть, опиняться на полі бою завдяки вам. Хлопці, які займалися мирним ремеслом, загинуть, намагаючись захистити вас. Тепер ви «мисливці», хоча безумовно є жертвами. Той, хто доживе до приходу найманців та крилатих воїнів, отримає шанс взяти участь у наступній сутичці. Ну чудові ж перспективи! – його кулак обрушився на нещасний стіл, який навіть заскрипів, обурений таким варварським поводженням.

Ріа від несподіванки теж здригнулася, чудово розуміючи, що на місці цього столу червоноволосий уявляв її. А від дверей почувся шум: здається, щось упало. Повернувши голову в той бік, вона побачила Ламію, яка впустила вишивку і тепер переводила погляд з декана на Рію і назад.