Глава 6 (1) від 08.11 (1)

Ріана була напружена до межі. Скільки триває цей поєдинок? Білоголовий ніби грає з нею, як кіт із мишею, то наближаючись, то відступаючи. Його маневреність на дереві вражала: щойно був тут, а тепер уже там. Ріа не завжди встигала стежити за його маніпуляціями і частенько реагувала в останній момент.

Вона вже не атакувала, заощаджуючи залишки магії, а просто закривалася щитом і не давала себе схопити, відчайдушно молячись про порятунок. Її місією було відвернути тварин від чоловіків і дати їм можливість перебазуватися, з чим Ріа блискуче впоралася. Однак тепер допомога потрібна їй самій, а хлопці з загону не можуть підійти ближче. Монстри відтісняють їх все далі й далі, та й кількість чудовиськ зовсім не зменшується, а зростає. Такими темпами найманці, які навіть у такій ситуації кричали їй, щоби не здавалася, довго не протримаються. Магічні вибухи лунали то тут, то там. Але ж у хлопців запаси магії не безмежні.

Страшна думка, яку Ріана старанно відганяла, билася в голові все наполегливіше. Якщо цих жахливих тварин приваблює аромат жінок, значить, своєю присутністю Ріа справді занапастила весь загін. От якби тут чекало ще кілька підрозділів найманців, та ще й чергували летючі воїни, тоді приманка виявилася б дуже доречною, виманюючи чудовиськ на себе. А так, коли чисельність людей і так невелика…

Зеленоокий підібрався вже зовсім близько, продовжуючи принюхуватися. Його морда чомусь більше не виглядала загрозливою, ніби він був упевнений в перемозі і не вважав за потрібне демонструвати зайву агресію, але Ріа відчувала, що в разі чого волохатий може будь-якої миті вчепитися їй у горло. Кров на його плечі змусила Ріану перейнятися недоречним співчуттям, але не можна забувати, що вона поранила зовсім не великого домашнього песика, а моторошне і небезпечне… щось.

Звір примружився і простягнув пазуристу лапу, від одного виду якої захотілося піднятися ще на кілька гілок, що Ріа й зробила. Гілки, які тут були вже значно тонші, стали небезпечно прогинатися під вагою її тіла, і лише часткове закляття левітації, що трохи полегшило вагу, допомогло не впасти вниз. Чудовисько невдоволено забурчало і рушило слідом. Ріана ввімкнула щит на максимум, хоча її рівень магії був ще не настільки високий, щоб створити по-справжньому сильну перешкоду.

Останній накопичувач порожній, внутрішнього резерву залишилася приблизно половина, а тварин навколо огогошеньки скільки. Білоголовий, здається, розумів її труднощі і вичікував, коли резерв сяде остаточно, тому плювався магією і атакував щит, поступово підточуючи його. Захист танув з кожною миттю.