Глава 5 (1) від 07.11 (1)

– Що ж вона коїть? – пробурмотіла Мія, напружено дивлячись у вікно на промені вечірнього сонця.

– Отже, наша юна бунтарка Ріа знову влізла у щось небезпечне?

Ламія підскочила від слів брата, який непомітно увійшов до кімнати. Начебто вони пов'язані кров'ю та сімейними узами, але тоді чому настільки різні?!

– Нічого такого, – відповіла вона й уткнулася в книгу.

– Е ні, сестричко. Розповідай! – наполягав Гіл.

– Та що розповідати? Дівчина пішла туди, де тебе нема. Чому дивуєшся?

– Тому, що в неї зовсім немає мізків! – роздратовано процідив він. – Вона і справді не розуміє, що бути зі мною – це для неї найкращий вихід?

– О-о, так ти все ж таки вирішив вчинити благородно і запропонувати їй руку і серце? – одразу зреагувала Мія. – Давно треба було взятися за розум.

– Ця убогість не варта стати моєю дружиною, з неї досить ролі особистої служниці і коханки, – заявив старший братик. – Я і так виявляю їй милість своєю увагою.

Ламія на мить навіть дар мови втратила.

– Ви, хлопці, дивні створіння, – нарешті похитала головою вона. – Тобто взяти дівчину за дружину вам соромно, а, пробач на грубому слові, втамовувати з нею свою хіть дуже навіть можна?! З приводу твоїх друзів я все знаю, але якщо хоча б половина хлопців в академії вважає так само, як і ти, гадаю, я ніколи не погоджуся вийти ні за кого з них.

– Ріа погано на тебе впливає, – у голосі Гіліона прозирало несхвалення. – А ми, хлопці, точно не дивніші за вас, дівчат. Як тільки не розумієте, що без чоловіка та його твердої руки ви ніхто?! Ваше прагнення вважатися рівноправними просто смішить! Готувати чоловікові їжу і зігрівати ліжко... Цього цілком достатньо, про решту подбаємо ми.

– О-о-о, як усе запущено… Дуже шкода, що ти поділяєш забобони старшого покоління.

– Подібні судження поділяю і я, і мої друзі, і друзі моїх друзей. Це не забобони, а порядок речей у нашому світі. Я знаю, в чиїй дурній голівці народилася думка, що слабка стать може змагатися із сильною, – скрипнув зубами Гіл. – І маю намір найближчим часом витравити звідти всі ці нісенітниці.

Мія пирснула:

– Ну-ну, спробуй. Як би ти ще парочку зубів не втратив у своїх безплідних спробах: Ріа довго терпіти твою тиранію не буде.

– Будь-яку жінку можна приборкати, і вона не виняток, – самовпевнено заявив братик. – Просто треба знайти спосіб… І не тіш себе ілюзіями: я просто піддавався весь цей час, було цікаво з нею грати. Але сьогодні Ріана вчинила підло, і моя лояльність закінчилася. Тепер, коли вона виросла і досить дозріла, я більше не маю наміру стримуватися. Зрештою, я чоловік і маю свої потреби…