Глава 3 (1) від 06.11 (4)

Збори проходили поспіхом. Після того, як тупіт на сходах сповістив про наближення решти членів загону, на першому поверсі з'явилися молодий шатенистий хлопець і п'ятеро чоловіків: двоє років двадцяти з хвостиком, ще двом було під тридцять і останній на вигляд був ровесником командира. Загалом, сильні і здорові представники роду чоловічого, які точно можуть впоратися з якимись там монстрами. Впораються ж? Нестерпно було думати, що хтось із них може не повернутися назад.

– Тіме, як завжди, залишишся в штабі і відповідатимеш за зв'язок, – розпорядився голова, посадив хлопця за стіл і розклав перед ним якісь папери. – І не зиркай на мене так, малий ще, щоб з нами ходити. Якщо що, надішлеш допомогу з іншого відділення.

– Гей, новобранцю, чого остовпів? – крикнув на Рію Піт. – Допомагай давай.

І вона рушила разом із рештою на склад, який розташовувався в підвалі, де всім роздали зачаровані балахони, які, як пояснив Люк, набагато підвищують опірність фізичним атакам та чарам. Хоча, як він зізнався, навіть це не врятувало деяких членів загону від загибелі, надто сильними виявлялися звірюги.

Далі Ріана обзавелася корисними артефактами та деяким обмундируванням, до якого входили дротики, додаткові стріли для арбалета, ще кілька невеликих кинджалів та меч, який спочатку не хотіли давати. Але зрештою меча їй все ж таки надали, вибравши найменший і найлегший, розрахований на підлітка.

Потім Люк кудись помчав, а повернувся навантажений похідними флягами зі свіжою водою. Ріа з вдячністю прийняла свою, зробила кілька ковтків і вгамувала спрагу, а решту залишила про запас. Хто знає, коли вони повернуться і на скільки має вистачити дорогоцінної вологи? Окрім фляги вона отримала трохи провізії, яку сховала до рюкзака.

Все, загін готовий, тепер можна висуватися.

Вони посідали у спеціальний візок, який рухався своїм ходом завдяки магічним кристалам. Такий транспорт, як Ріа тепер знала, використовують виключно у військових цілях, щоб заощадити на кормі для тварин та збільшити мобільність військ. Вони благополучно перемістилися через центральний портал у Лірт, одне з міст на сході, і незабаром виїхали за його межі. Не можна допустити, щоб монстри дісталися міста, їх потрібно зупинити на підступах. Як повідомила розвідка, далекі хутори у тому напрямі вже зруйновані, доля жителів невідома.