Дорога лягала під ноги, з кожним кроком упевненість міцніла, але опинившись на центральній площі Дайліра, Ріана все ж зупинилася і озирнулася. Як не схоже це велике місто на провінційний Бірс із маленькими хатками та невеликими вуличками, де всі одне одного знають. Крім одноповерхових будинків тут було чимало будівель на два поверхи, а іноді навіть на три. Збудовані з першокласного каменю з різьбленими дверима та вікнами, ці житла навіть збоку виглядали комфортними.
І хоча сама Ріа жила в просторому маєтку, побудованому кілька століть тому, але безгрошів'я зробило свою чорну справу, все давно занепало, тому про зручність проживання навіть не йшлося. Ці столичні будинки виглядають значно привабливіше. І тим більше захотілося відновити рідне гніздо, перетворити його на оплот затишку і тепла.
Впоравшись із невеселими думками, Ріа запитала в одного з торговців, як пройти до штабу найманців.
– Звідки мені знати, де вони сидять? Може, в міській управі що підкажуть… – розвів руками чоловік, але його очі хитро поблискували.
Зрозуміло, грошей хоче.
– Мені, мабуть, два пирога з м'ясом. Здачі не треба, – вона з жалем віддала здирнику останні гроші.Той квапливо забрав монетки, облагодіяв її провізією і швидко заговорив:
– В управу не ходи, все одно не приймуть: там біднякам робити нема чого. Тобі, хлопче, треба туди, через три квартали побачиш таверну «У дядечка Мартіна». Проти неї й збирається цей набрід… Ем, я хотів сказати, що в житловій будівлі є штаб. Туди багато хто заходить у пошуках кращого життя, та от вертається небагато людей. Жеруть їх під час рейдів, і кісточок не залишається. Може, передумаєш? Молодий ще, мабуть, і життя не нюхав.
– Спасибі, – Ріа намагалася відповідати ролі сільського хлопця і говорити просторіччями. – Та без грошеняток і життя не миленьке, і так з голоду подохну.
– Ну, як знаєш, любий, – знизав плечима торговець і знову затягнув: – Гарячі пироги…
Рушивши у вказаному напрямку, вона жувала пироги, які виявилися досить непоганими на смак. Тепер би запити, та нема чим. Може, де колодязь знайдеться? Але колодязь на очі так і не трапився, зате таверна з’явилася незабаром. Так, а от і штаб.