Глава 1 (2)

Цей молодий і (чого гріха таїти) привабливий хлопець, на жаль, був старшим братом Ламії. Його світле волосся було акуратно зачесане назад, блакитні очі сяяли гордовитою поблажливістю, а тонкі губи кривилися в іронічній посмішці. Одягнений він був у темно-синій камзол, який ідеально сидів на торсі, і вузькі чорні штани, що підкреслювали стрункість ніг. Якби не поганий характер, то про Гіла можна було б сказати «хлопець-мрія».

– Туди, куди ти зі своєю тонкою душевною організацією ніколи не ходиш: на полювання, – з деяким роздратуванням відповіла Ріа. У її план, який і так висів на волосині, зовсім не входила зустріч із цим набридливим типом.

– На полювання? А чому вирядилася як чоловік? – підозріло примружився він. – І обличчя…

– Щоб конкуренти-чоловіки дичину з підносу не увели… – туманно пояснила вона. – А то як жінку побачать, то думають, що ні на що не здатна.

Ріана була єдиною дитиною в колись багатій аристократичній родині, яка збідніла кілька поколінь тому, і батько виховував її як хлопчика, бо ще одну дитину вони б з дружиною не прокормили. Та й тим, хто живе у злиднях, потрібно вміти крутитися і добувати їжу всіма можливими способами. Хоча треба віддати належне матері, та теж забезпечила дочку всіма необхідними знаннями, які можуть знадобитися юній дівчині під час вступу у доросле життя.

Тож Ріана працювала і за хлопчика, і за дівчинку. Потрібно щось випрати, заштопати, сплести мереживо чи вишити сорочку на продаж? Будь ласка! Потрібно допомогти батькові залатати огорожу, підбити ніжку у табуретки або зловити на вечерю свіжої дичини? Ласкаво просимо! Шкода, що деякі вважають за краще не помічати її різнобічних талантів і наполегливо ігнорують «чоловічі» здібності та якості.

– Темніш ти, Ріано, серцем чую, – не здавався хлопець. – Що затіяла?

Молодий спадкоємець сімейства Тайріс, ця норовлива скалка, з дитинства дражнив їх із Мією. Однак коли вони стали старшими, його ставлення до дівчинки з бідної родини дещо змінилося. Складно сказати, коли це почалося, але він почав заглядатися на Рію і робити недвозначні пропозиції. Якось справа закінчилася вибитим зубом (його зубом, звичайно), проте після цього спроби юного аристократа тільки посилилися. Гіл, наче шуліка, що націлився на видобуток, кружляє навколо і явно не збирається здаватися.